У ніч на 4 червня росія здійснила масштабний напад на Україну, застосувавши балістичну ракету «Іскандер-М» та 293 безпілотники різних типів, серед яких «Шахед», «Гербера», «Італмас», баражуючі боєприпаси «Бандероль» і дрони-імітації «Пародія». За інформацією Повітряних сил Збройних сил України, атака тривала всю ніч і охопила різні регіони країни.
Про це розповідає Finway
Враження на цивільну інфраструктуру та масштаби руйнувань
Станом на 8 ранку 4 червня системи протиповітряної оборони України змогли знищити або подавити 264 безпілотники на територіях півночі, півдня та сходу країни. Однак частина дронів та ракета досягли цілей: зафіксовані влучання балістичної ракети й 24 ударних БПЛА на 11 локаціях, а уламки збитих апаратів впали ще на 12 об’єктах.
«Зафіксовані влучання балістичної ракети та 24 ударних БПЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 12 локаціях».
Російські війська регулярно використовують широкий арсенал озброєння, включаючи дрони-камікадзе, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню для атак на українські міста та об’єкти критичної інфраструктури у всіх регіонах країни. Такі удари призводять до масштабних руйнувань житлових будинків, енергетичних та медичних об’єктів, створюючи серйозні ризики для життя та здоров’я цивільного населення.
Ознаки геноцидних дій та міжнародна реакція
Українська влада та провідні міжнародні організації кваліфікують подібні атаки як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер. Систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення, лікарень, енергетичних і водопостачальних систем, позбавлення людей електроенергії, тепла, зв’язку та медичної допомоги, а також публічні заяви російських чиновників про заперечення існування української нації, — все це, на думку правників і правозахисників, відповідає визначенню геноцидних дій.
Зокрема, документально зафіксовано численні випадки переслідувань та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, депортації дітей до росії, запровадження системи навчання, спрямованої на зміну ідентичності українських дітей, знищення культурної спадщини та цілеспрямованих закликів до ліквідації українців як нації.
Відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яку ратифікували 149 країн, держави-учасниці зобов’язані запобігати геноциду та притягати до відповідальності винних у таких діях. Відповідно до цього міжнародного документу, геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи: вбивства, завдання серйозних тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов для життя, запобігання дітонародженню чи насильницька передача дітей до інших груп, а також публічне підбурювання до таких злочинів.
Попри численні докази, керівництво росії продовжує заперечувати факти цілеспрямованих атак по цивільних об’єктах і ведення війни проти мирного населення України.