У ніч на 28 березня російські війська здійснили масштабну атаку на Україну, застосувавши 273 безпілотники. Основний напрямок удару припав на Одеську область, що стало найбільш інтенсивною атакою дронами за останній час.
Про це розповідає Finway
Масштаби атаки та наслідки для Одещини
За інформацією командування Повітряних сил, дрони запускалися з територій Орловської, Курської областей, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованого Гвардійського у Криму. Станом на 07:30 українські сили протиповітряної оборони змогли збити або подавити 252 ворожих безпілотники. Однак зафіксовано 21 влучання ударних дронів на 18 різних локаціях, а уламки збитих апаратів впали ще на 9 об’єктах.
«За попередніми даними, станом на 07:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 252 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання 21 ударного БпЛА на 18 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 9 локаціях».
Після семи години ранку російська армія продовжила повторні удари дронами по Одещині, а також по регіонах на півночі та сході країни. Точні результати цих атак ще уточнюються.
Відомо про загибель двох людей та поранення ще 12 осіб унаслідок нічної атаки на Одесу. Руйнування отримали і об’єкти цивільної інфраструктури.
Цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах та міжнародна оцінка
Російська федерація регулярно використовує різноманітне озброєння – ударні безпілотники, ракети, авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню – для обстрілів міст та критичної інфраструктури по всій території України. Українські офіційні особи та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини, наголошуючи на їхній цілеспрямованості.
Зокрема, обстріли систем життєзабезпечення населення, медичних закладів, енергетичних об’єктів, що призводять до відключення електроенергії, тепла, води, зв’язку та ускладнюють доступ до медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій. Правозахисники, юристи та дослідники геноцидів вказують, що під час широкомасштабної агресії росія вчиняє всі види злочинів, які можуть класифікуватися як геноцид по відношенню до громадян України.
- Оголошення намірів про знищення українців, включаючи публічні заяви російських політиків про те, що українців як нації не існує, а країна не повинна існувати у майбутньому.
- Систематичні обстріли об’єктів критичної інфраструктури та медичних установ з метою порушення базових умов життя.
- Переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях.
- Знищення інтелігенції, вчителів, діячів культури, а також запровадження на окупованих територіях освітніх програм, спрямованих на зміну ідентичності дітей.
- Депортація дітей без батьків до росії з метою асиміляції.
- Знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Відповідно до Конвенції Організації Об’єднаних Націй про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (прийнята у 1948 році), такі дії є злочинами проти людяності. На сьогодні 149 країн ратифікували цю конвенцію і зобов’язані запобігати та карати за акти геноциду як у мирний час, так і під час війни.
Згідно з міжнародним правом, геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Ознаками геноциду вважаються умисні вбивства, спричинення серйозних тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на фізичне знищення групи, перешкоджання дітонародженню, насильницька передача дітей з однієї групи до іншої та публічне підбурювання до таких дій.
Попри численні факти атак на цивільні об’єкти, керівництво росії заперечує цілеспрямованість ударів по мирному населенню України, лікарнях, школах, дитячих садках, енергетичних і водозабезпечувальних об’єктах.