Протягом перших чотирьох місяців 2026 року росія здійснила понад 800 ударів безпілотниками по портовій інфраструктурі України. Це у десять разів перевищує кількість атак за аналогічний період минулого року, коли було зафіксовано 75 випадків застосування дронів. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр із відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Про це розповідає Finway
Зростання інтенсивності атак та стійкість портів
росія спрямовує удари на ключові об’єкти портової інфраструктури. З початку повномасштабного вторгнення було пошкоджено або частково знищено понад 900 портових об’єктів, серед яких 177 цивільних суден. Кулеба зауважив, що попри посилення атак, українські порти продовжують функціонувати. Від початку року через порти вже перевезено майже 30 мільйонів тонн вантажів.
«Порти залишаються серед ключових цілей атак. З початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено понад 900 об’єктів портової інфраструктури, з них 177 цивільних суден. Інтенсивність атак дронами зростає: якщо за перші чотири місяці минулого року зафіксовано 75 БпЛА, то цього року – вже понад 800», – написав він у телеграмі.
Заходи із захисту та міжнародна кваліфікація дій росії
Міністр підкреслив, що для забезпечення стабільної роботи логістики та захисту портової інфраструктури в умовах постійних атак, створено спеціальні підрозділи протиповітряної оборони. Ці групи складаються переважно з працівників портів, серед яких багато ветеранів війни.
Усі регіони України регулярно зазнають ударів різними видами російського озброєння: ударними дронами, ракетами, коригованими авіабомбами, реактивними системами залпового вогню. Влада України та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованості.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку, медичної допомоги, класифікуються правниками та дослідниками як геноцидні дії. Серед інших проявів геноциду, які зафіксували правозахисники, – публічні заклики до знищення українців, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, депортація дітей для зміни їхньої ідентичності, знищення української культури та історичних артефактів.
Згідно з Конвенцією про запобігання злочину геноциду, ухваленою Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, країни-учасниці зобов’язані запобігати геноциду та карати за нього незалежно від того, чи триває війна, чи мирний час. Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Його ознаками є, зокрема, вбивства, завдання серйозних ушкоджень, створення умов для фізичного знищення, заборона дітонародження чи насильницьке переміщення дітей.
Керівництво росії відкидає звинувачення щодо цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, однак факти масових руйнувань лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та водозабезпечення підтверджують протилежне.