У Дніпровському районі Херсона російські військові здійснили удар безпілотником по цивільному автомобілю, що призвело до жертв серед мирного населення.
Про це розповідає Finway
Деталі трагедії у Херсоні
За інформацією місцевої влади, спочатку повідомлялося про загибель двох жінок віком 63 та 59 років. Ще один постраждалий, 62-річний чоловік, отримав важкі поранення – медики доставили його до лікарні з множинними травмами грудної клітини, живота, кінцівок, а також із контузією та черепно-мозковими травмами. Лікарі продовжують боротися за його життя.
Пізніше голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін уточнив, що 63-річна жінка, яку знайшли без ознак життя, була госпіталізована та перебуває у критичному стані. Медики діагностували у неї вибухову травму, численні поранення голови, обличчя, тулуба та кінцівок.
«Вона перебуває у вкрай тяжкому стані. У постраждалої діагностували вибухову травму, множинні поранення голови обличчя, тулуба та кінцівок. Медики роблять все можливе, аби врятувати тяжкопоранену херсонку».
Ситуація з обстрілами в регіоні
Вранці обласна влада повідомила, що загалом за останню добу внаслідок російських атак у Херсонській області загинув один мешканець, ще п’ятеро отримали поранення. Згодом стало відомо, що напередодні через удари російської армії загинув також 19-річний хлопець, а 44-річний чоловік був поранений.
Російські військові регулярно застосовують безпілотники, ракети, керовані авіабомби та системи реактивного залпового вогню для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру по всій країні.
Українська влада та міжнародні організації розцінюють ці дії російської федерації як воєнні злочини та наголошують на їх цілеспрямованому характері. Обстріли систем життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я, а також позбавлення людей доступу до електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги мають ознаки геноцидних дій. Фахівці у сфері права та дослідники геноцидів наголошують на систематичних злочинах проти українців, які підпадають під визначення геноциду, серед яких: умисне створення нестерпних умов життя, публічні заклики до знищення українського народу, переслідування проукраїнських громадян на окупованих територіях, винищення інтелігенції, а також депортація дітей з метою зміни їхньої ідентичності.
Конвенція ООН про запобігання геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (їх уже 149) попереджати та карати за такі дії як у час війни, так і в мирний період. Згідно з документом, геноцидом вважається умисне знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи, а також дії, спрямовані на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов для життя, перешкоджання дітонародженню та насильницьке переміщення дітей між групами.
Влада росії продовжує заперечувати факти цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру України, попри численні докази загибелі мирних жителів і руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, об’єктів енергетики та водозабезпечення.