Унаслідок масованих російських атак протягом останньої доби в Харківській області постраждали мирні жителі та зафіксовано значні пошкодження цивільної інфраструктури. Очільник регіону Олег Синєгубов повідомив, що під обстріли потрапили 18 населених пунктів.
Про це розповідає Finway
Жертви та поранені серед цивільних
Внаслідок удару по селищу Ківшарівка Куп’янської громади загинула 67-річна жінка, ще один місцевий мешканець, 62-річний чоловік, отримав поранення. На трасі поблизу села Чорноглазівка Золочівської громади постраждали двоє чоловіків – 42 та 61 року. Медики також надали допомогу 84-річній жінці, яка ще 30 березня була поранена у селищі Приколотне Великобурлуцької громади.
Також російські обстріли призвели до пошкодження об’єктів цивільної інфраструктури у Богодухівському, Куп’янському, Ізюмському та Харківському районах області.
Обстріли в інших регіонах та ознаки геноцидних дій
Сумська область також продовжує зазнавати втрат: там у Сумській громаді поранено 33-річну жінку. На Донеччині, за словами голови області Вадима Філашкіна, за добу постраждали шестеро людей: троє в Олексієво-Дружківці, а також по одному у Слов’янському, Миколаївці та Біленькому.
Російські війська систематично застосовують різні типи озброєння – ударні безпілотники, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню – для атак на міста та села України, що призводить до численних руйнувань і жертв серед цивільного населення.
«У сел. Ківшарівка Куп’янської громади загинула 67-річна жінка, постраждав 62-річний чоловік; на трасі неподалік с. Чорноглазівка Золочівської громади постраждали 42-річний і 61-річний чоловіки», – заявив він.
Такі дії міжнародна спільнота та українська влада розцінюють як воєнні злочини і підкреслюють їх цілеспрямований характер. Особливу стурбованість викликають обстріли систем життєзабезпечення – електроенергії, водопостачання, тепла, медичних закладів – що є ознакою геноцидних дій відповідно до міжнародного права.
Правозахисники та дослідники геноцидів наголошують, що росія під час широкомасштабної війни вчиняє різні злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема публічні заклики до знищення українців, переслідування громадян із проукраїнською позицією, депортацію дітей, а також цілеспрямовану руйнацію об’єктів культури та освіти.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду від 1948 року визначає такі дії як геноцид, якщо вони спрямовані на знищення національної або етнічної групи повністю чи частково. Зараз країни-учасниці Конвенції, яких уже 149, несуть відповідальність за запобігання геноциду та переслідування винних у таких злочинах незалежно від часу – під час війни чи у мирний період.
Керівництво росії продовжує заперечувати факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, попри численні докази загибелі та поранень мирного населення, а також руйнування закладів охорони здоров’я, освіти, енергетичних об’єктів.