Реформа Бюро економічної безпеки України (БЕБ), що включає призначення нового керівника Олександра Цивінського, є ключовою частиною зобов’язань України перед ЄС та МВФ. Вона має забезпечити незалежність і ефективність роботи органу, що сприятиме поліпшенню бізнес-клімату, залученню інвестицій та підвищенню довіри до економічної системи країни. Проведений аудит БЕБ виявив значні прогалини у функціонуванні, що вимагають негайного вирішення.
Про це розповідає Finway
Стратегія трансформації та сучасні виклики БЕБ
Олександр Цивінський, який до призначення працював детективом НАБУ, акцентує, що БЕБ – це насамперед аналітичний правоохоронний орган: 75% діяльності зосереджено на аналітиці, а 25% – на оперативній роботі. Серед пріоритетів – створення рівних умов для бізнесу, гарантування безпеки інвестицій та забезпечення прозорості міжнародної технічної допомоги. Цивінський зазначає, що нині бюро перебуває у процесі трансформації, як внутрішньої, так і у відносинах із бізнес-середовищем. Вже розпочато діалог зі стейкхолдерами для ефективної взаємодії та підтримки економічної безпеки країни.
“Вивчаємо, які проблеми є на теперішній момент, шукаємо максимально ефективний формат взаємодії, де ми будемо забезпечувати економічну безпеку і водночас допомагати бізнесу виконувати свою роботу”, – деталізував очільник БЕБ.
Водночас триває переатестація персоналу, розвиток IT-інфраструктури для роботи з великими даними, а також удосконалення нормативної бази з метою мінімізації корупційних ризиків. Проте аудит засвідчив численні виклики: відсутність належного фінансування на 2026 рік, заробітна плата працівників на 60% нижча, ніж у інших правоохоронних органах, а штат укомплектований лише на чверть. Через обмежений бюджет БЕБ не може залучати достатньо кваліфікованих фахівців ані з державного, ані з приватного сектору. Ускладнюється й робота з доказовою базою через нестачу технічного оснащення.
Боротьба з тіньовою економікою та міжнародна співпраця
Серед ключових завдань БЕБ – протидія контрабанді, зокрема в сегменті імпорту мобільних телефонів, де до 80% продукції потрапляє на ринок нелегально. Також особлива увага приділяється виведенню з тіні майже ₴1 трлн, значна частина з яких пов’язана з підакцизними товарами – цигарками, алкоголем, пальним. Лише в сфері тіньового обігу цигарок оборот сягає ₴25 млрд, а у зарплатах у тіні – ще до ₴500 млрд.
Бюро планує сконцентрувати зусилля на секторах, які формують основу тіньової економіки, а також працювати над змінами у законодавстві для детінізації бізнесу та підвищення надходжень до бюджету. Ще одним важливим напрямком є створення екологічного бізнес-середовища, де всі інвестори працюватимуть у рівних та прозорих умовах, що було головною метою створення БЕБ.
Міжнародна співпраця також займає важливе місце у стратегії БЕБ. Окремий заступник голови органу відповідає за взаємодію з ОЕСР та іншими міжнародними структурами, оскільки економічні злочини часто мають транскордонний характер. БЕБ прагне не лише розслідувати злочини, а й захищати інвестиції та зміцнювати довіру іноземних партнерів до економіки України.
Попри існуючі труднощі, Олександр Цивінський впевнений у потенціалі БЕБ та своєї команди щодо формування сприятливого середовища для ведення бізнесу та залучення інвестицій в Україну.
