Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал виступив із закликом до Європейського Союзу запровадити додаткові мита на товари з росії, щоб забезпечити фінансування відбудови України. За оцінками Міхала, витрати на відновлення української інфраструктури та міст, зруйнованих внаслідок російських бомбардувань, становлять сотні мільярдів євро.
Про це розповідає Finway
Заклики до додаткових мит та фінансування відновлення
Попри запроваджені санкції, заборону імпорту багатьох російських товарів та встановлення мит на російське зерно й добрива, ЄС досі не підвищив мита на дозволені російські товари з конкретною метою допомоги Україні. Естонський прем’єр вважає, що такі митні збори мають стати джерелом коштів для відбудови.
«Нам потрібно обкласти митом товари з Росії, щоб покрити збитки. Про це говорили в різних кулуарах та на різних зустрічах, що різні види мит на російські товари могли б фінансувати відбудову України», – сказав Міхал.
У листопаді минулого року сім країн, серед яких і Естонія, виступили з ініціативою ввести мита на російську сталь, добрива та інші товари. Однак ця пропозиція не була включена до двадцятого пакету санкцій, узгодженого ЄС цього тижня.
Масштаби руйнувань та потреби у фінансах
Крістен Міхал зауважив, що навіть 210 мільярдів євро заморожених активів москви, які наразі перебувають у фінансовому депозитарії в Брюсселі, не вистачить для покриття всіх витрат на відновлення України. За результатами дослідження, проведеного для уряду України, ООН, Європейської комісії та Світового банку і оприлюдненого в лютому минулого року, на відновлення країни протягом десяти років знадобиться близько 500 мільярдів євро. Той самий звіт свідчить, що за три роки війни було зруйновано 13% житлового фонду України.
Міхал наголосив, що відповідальність за руйнування повинна нести саме росія, інакше подібні дії можуть повторитися в майбутньому. Він підкреслив, що Естонія має тривалий досвід стосунків із росією і добре розуміє її загрози, оскільки незалежність країна здобула відносно нещодавно.
Крім того, прем’єр Естонії позитивно оцінює ідею пришвидшеного вступу України до ЄС, проте наголошує на обов’язковості виконання необхідних критеріїв та впровадження реформ країною-кандидатом.