В ніч на 25 травня російські війська здійснили масовану атаку на територію України, використавши 262 ударні безпілотники різних модифікацій. За інформацією командування Повітряних сил, основні напрямки запуску дронів охоплювали Орел, Курськ, Шаталово, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ, а також Гвардійське в окупованому Криму.
Про це розповідає Finway
Результати роботи сил протиповітряної оборони
Станом на 08:00 ранку українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити 246 ворожих безпілотників, серед яких були Shahed, Гербера, Італмас та інші типи дронів. Відомо про влучання 10 ударних дронів у дев’яти різних місцях, а також про падіння уламків безпілотників у семи локаціях на території країни.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 246 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Командування Повітряних сил також наголошує, що атака триває, і в небі ще залишаються російські безпілотники, тож загроза не минула.
Гуманітарні наслідки та міжнародна реакція
Російські військові систематично застосовують різні види озброєння — ударні дрони, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни. Українська влада разом із міжнародними організаціями кваліфікують подібні удари як воєнні злочини російської федерації та підкреслюють їх цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення, лікарень та інших критично важливих об’єктів із метою позбавити населення електроенергії, води, тепла, зв’язку та медичної допомоги розглядаються як ознаки геноцидних дій. Експерти з правозахисту та дослідники геноцидів відзначають, що росія під час широкомасштабної війни використовує всі можливі засоби, що можуть підпадати під визначення геноциду, включаючи:
- публічні заяви про заперечення існування українського народу та заклики до його знищення;
- цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі;
- переслідування та ліквідацію осіб із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- винищення освітян, митців та носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через депортації та відповідне навчання;
- знищення українських книг і викрадення історичних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році та ратифікована 149 країнами, зобов’язує держави запобігати актам геноциду та карати за них у мирний і воєнний час. Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Попри численні докази, керівництво росії продовжує заперечувати, що її збройні сили навмисно атакують цивільну інфраструктуру, лікарні, енергетичні об’єкти, школи, дитячі садки та вбивають мирних жителів України.