У ніч на 28 травня російські війська здійснили масштабну атаку на територію України, застосувавши аеробалістичну ракету «Кинджал» та 147 ударних безпілотників різних типів. Про це поінформувало командування Повітряних сил.
Про це розповідає Finway
Деталі нічної атаки: напрямки запуску та наслідки
За інформацією військових, ракету «Кинджал» було випущено з повітряного простору Липецької області, а дрони – з територій Брянської, Курської, Орловської областей, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих районів Криму, зокрема Гвардійського і Чауди. Серед застосованих дронів були «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інші модифікації.
У результаті роботи української протиповітряної оборони було знищено 138 ворожих безпілотників. Водночас зафіксовано влучання аеробалістичної ракети «Кинджал» і дев’яти ударних дронів на семи різних локаціях по країні. Крім того, уламки збитих апаратів впали ще на шести об’єктах.
«Зафіксовано влучання аеробалістичнї ракети «Кинджал» та 9 ударних БпЛА на 7 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 6 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Обстріли цивільної інфраструктури та ознаки геноциду
Напередодні Повітряні сили попереджали про рух ракети у напрямку Хмельницької області, ймовірно, у бік Старокостянтинова. Голова обласної адміністрації Сергій Тюрін повідомив, що даних про жертви, постраждалих чи руйнування не надходило.
Росія систематично застосовує різні види озброєння для атак на українські міста й цивільну інфраструктуру – зокрема, ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародна спільнота розглядають подібні удари як воєнні злочини, наголошуючи на цілеспрямованому характері атак проти мирного населення.
Обстріли об’єктів життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я, енергетики, водопостачання та зв’язку, що позбавляють людей основних умов для життя, мають ознаки геноцидних дій. Експерти та правозахисники відзначають, що росія вчиняє дії, які підпадають під визначення геноциду: знищення українців як нації, переслідування проукраїнських громадян на окупованих територіях, депортації дітей, знищення носіїв української культури та ідентичності, а також цілеспрямоване викрадення історичних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята 1948 року, зобов’язує країни-учасниці (їх нині 149) запобігати актам геноциду та карати за них у мирний і воєнний час. Відповідно до Конвенції, геноцид – це дії, вчинені з наміром повністю чи частково знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку: вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення нестерпних умов життя, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей і публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Керівництво російської федерації відкидає звинувачення у цілеспрямованих ударах по цивільній інфраструктурі, попри численні факти руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних та водних об’єктів унаслідок російських атак.