Володимир путін продовжує стверджувати про перевагу російської федерації у війні проти України, не демонструючи готовності до компромісів. Однак експерти зазначають, що впливові особи з його найближчого оточення намагаються спонукати його до припинення воєнних дій, оскільки подальше затягування конфлікту може призвести до катастрофічних наслідків для самого путіна.
Про це розповідає Finway
Загострення ситуації всередині рф і тиск на путіна
Доктор Марк Галеотті, історик, який вивчає сучасну росію, вважає, що певні натяки на можливе завершення війни вже прослизали у виступах путіна. Зокрема, під час параду 9 травня він заявив ветеранам, що війна може невдовзі завершитися. Незважаючи на те, що бойові дії перейшли у позиційний глухий кут, ситуація в росії загострюється: економічний і політичний тиск стає все відчутнішим для еліти.
Впливовий російський політичний журналіст, коментуючи ситуацію, заявив:
“Витрачати ще рік і сотні тисяч людей на захоплення міст, які на той час перетворяться на руїни, їм здається безглуздим”.
Через небезпеку відкрито суперечити путіну, його оточення діє обережно, намагаючись непомітно впливати на прийняття рішень щодо війни. Експерти бачать ознаки організованої кампанії серед кремлівських технократів із закликами до зміни підходу до війни з Україною.
Внутрішні суперечності та настрої в кремлі
Один із яскравих сигналів — витік у медіа конфіденційної доповіді, підготовленої для кремля ще у лютому. У ній прямо попереджено про серйозні політичні ризики продовження так званої “спеціальної військової операції” проти України, наголошуючи: “Ми повинні знати, коли зупинитися”. Автори документа підкреслюють, що подальше затягування війни може стати “пірровою перемогою” і вимагатиме перегляду базових позицій кремля. У доповіді навіть пропонується розглянути варіант заморожування лінії фронту, припустивши, що це можна буде подати як «зірвання планів Заходу щодо затягування війни».
Додатково з’явилися результати соціологічних досліджень із різким падінням рейтингу схвалення путіна. Хоча його підтримка становить 65,6% — це найнижчий рівень із початку вторгнення. Подібна інформація, як правило, з’являється лише за погодженням із владою, що свідчить про зміну загальної риторики.
Партія “Єдина Росія” також оприлюднила вказівки для штабів напередодні парламентських виборів 2026 року, як відповідати на незручні запитання щодо війни. Це підкреслює наростаюче невдоволення у суспільстві, яке не вдається заглушити риторикою “перемог”.
Незважаючи на це, у кремлі немає єдності щодо стратегії. Одні вважають за доцільне скоротити втрати вже зараз, інші, як міністр закордонних справ Сергій Лавров, наполягають, що мир можливий лише після виходу українських військ із Донбасу. Тим часом націоналісти й силовики тиснуть на путіна щодо продовження активних бойових дій та загальної мобілізації, а окремі радикали закликають навіть до застосування тактичної ядерної зброї.
Путін, відомий своєю обережністю у прийнятті складних рішень, наразі очікує, чи зможе весняний наступ російських військ змінити ситуацію. Експерти припускають, що він може відкладати остаточне рішення до осені, сподіваючись використати зиму для нового тиску на українську енергетику, хоча такі дії в минулому не давали очікуваного результату.
Додатково, спостерігається певна зміна риторики путіна щодо Володимира Зеленського. Якщо раніше він відмовлявся визнавати його легітимність, то нещодавно публічно звернувся до нього як до “пана Зеленського”, що експерти вважають невеликим, але все ж кроком вперед.
Крім того, через удари українських дронів росіяни почали переміщати склади FPV-дронів та боєприпасів далі від лінії фронту, зокрема партизани зафіксували один із таких складів поблизу Маріуполя.