Упродовж минулої доби російська армія продовжувала масові обстріли прифронтових регіонів України, що призвело до нових жертв і постраждалих серед цивільного населення. Інформацію про наслідки атак оприлюднили керівники обласних адміністрацій.
Про це розповідає Finway
Жертви та наслідки атак у Донецькій, Херсонській, Харківській і Сумській областях
У Донецькій області, за даними голови ОВА Вадима Філашкіна, 27 травня внаслідок російських обстрілів загинув один мешканець Дружківки, ще троє осіб отримали поранення. Поранення отримали також двоє жителів Піскунівки та одна людина в Дружківці.
«За 27 травня росіяни вбили 1 жителя Донеччини: у Дружківці. Ще 3 людини в області за добу дістали поранення».
На Херсонщині внаслідок російських атак загинула ще одна людина, а поранення отримали 15 громадян, серед яких двоє дітей.
У Харківській області, за повідомленням Олега Синєгубова, за добу зафіксовано обстріли дев’яти населених пунктів. Постраждали двоє людей: 62-річний чоловік у селищі Козача Лопань та 54-річний мешканець Ізюма, який зазнав гострої стресової реакції. Також повідомляється про надання допомоги 45-річному чоловіку, який був поранений під час обстрілу Прудянки 26 травня.
Сумська обласна військова адміністрація інформує про понад 60 обстрілів, здійснених по 25 населених пунктах регіону протягом минулої доби. Внаслідок дронової атаки в Охтирській громаді постраждав 11-річний хлопчик, а також медична допомога була надана 43-річному чоловіку, який постраждав ще 23 травня від удару російського дрона по Білопільській громаді.
Російські атаки як ознака воєнних злочинів та геноциду
Російські військові систематично застосовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, кориговані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру по всій території країни. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці дії як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Цілеспрямовані удари по системах життєзабезпечення населення та медичних закладах, що позбавляють людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та доступу до медичної допомоги, мають ознаки геноциду. Експерти та правозахисники вказують на наявність усіх критеріїв, передбачених міжнародною Конвенцією про запобігання злочину геноциду, яку ухвалила Генеральна асамблея ООН у 1948 році.
Серед ознак геноциду фіксується вбивство членів національної спільноти, навмисне створення умов, що загрожують її існуванню, а також депортації, переслідування, публічні заклики до знищення українців, знищення інтелігенції, зміна ідентичності дітей через депортації, вилучення українських книг і культурних артефактів.
Попри численні докази, керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, стверджуючи, що не веде атак по мирному населенню, лікарнях, школах та об’єктах критичної інфраструктури.