Вже третю добу поспіль військові російської федерації здійснюють масовані обстріли об’єктів групи «Нафтогаз» у Полтавській області. Про це поінформувала пресслужба компанії. Внаслідок останньої атаки загинув ще один співробітник енергетичної компанії.
Про це розповідає Finway
Деталі обстрілів та втрати серед працівників
За офіційною інформацією «Нафтогазу», під час чергового ракетного удару трагічно загинув 55-річний Роман Чмихун, який працював оператором технологічних установок. Це вже друга втрата серед персоналу компанії за поточний тиждень.
«Маємо болючу втрату. Під час однієї з атак загинув наш колега — 55-річний Роман Чмихун. Він працював оператором технологічних установок. Це вже друга загибель нашого колеги за цей тиждень».
На місці події наразі працюють аварійні та слідчі служби, які з’ясовують обставини обстрілу та ліквідовують його наслідки. Голова Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич підтвердив інформацію про загибель працівника та пошкодження промислового об’єкта внаслідок нічних ударів російських військ по регіону.
Зупинка видобутку газу і кваліфікація злочинів
Голова правління НАК «Нафтогаз» раніше повідомив, що внаслідок російських атак підприємство, яке забезпечує видобуток газу на Полтавщині, змушене було припинити роботу. Це суттєво впливає на енергетичну безпеку регіону та країни в цілому.
Російські війська систематично застосовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на мирні міста, об’єкти енергетики та іншу цивільну інфраструктуру по всій Україні.
Українська влада і міжнародні організації неодноразово підкреслювали, що такі удари мають ознаки воєнних злочинів, а також є цілеспрямованими спробами тероризувати населення. Обстріли систем життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я, енергетичних об’єктів і комунікацій, які позбавляють людей базових умов для життя, розглядаються як дії з потенційними ознаками геноциду.
Керівництво росії офіційно заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, проте численні факти руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних та водозабезпечувальних об’єктів свідчать про протилежне.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує її учасників (нині їх 149) запобігати актам геноциду та карати за них у воєнний і мирний час. Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національних, етнічних, расових чи релігійних груп.