Є речі, які аналітики роками описували як «найгірший сценарій». У березні 2026 року цей сценарій став реальністю. Через три тижні після початку військових дій між США, Ізраїлем та Іраном нафта марки Brent торгується вище $104 за барель — найвищий рівень з 2022 року. І це ще не стеля.
Про це розповідає Finway
Одна протока, яка тримає світ за горло
Ормузька протока — вузький морський коридор між Іраном та Оманом — виглядає непомітно на карті. Але саме крізь неї щодня проходить близько 20% світових поставок нафти та газу. Коли 1 березня Корпус вартових ісламської революції фактично закрив протоку для комерційного судноплавства, у Перській затоці утворилося скупчення танкерів біля Бендер-Аббаса.
Блокування зупинило 15 мільйонів барелів нафти на день — обсяг, який неможливо швидко замінити жодними альтернативними маршрутами. Це не просто дорожчання пального на заправках. Це удар по всьому ланцюгу постачання: від добрив для фермерів до охолоджених продуктів у супермаркетах.
Три тижні війни — і ринки досі в шоці
Зростання цін на нафту після початку конфлікту побило рекорди швидкості. Нафта марки Brent зросла більш ніж на 7% за один день одразу після перших атак — ринки оцінювали ризики і не могли зрозуміти, наскільки серйозно це надовго.
З часом стало зрозуміло: надовго. Ціни на нафту марки Brent утримуються на рівні 100 доларів за барель, оскільки головна світова артерія постачання — Ормузька протока — досі залишається фактично заблокованою. Іран намагається замінувати протоку і погрожує бити по танкерах.
У понеділок, 16 березня, котирування продовжили зростання: Brent торгується вище $104, американська WTI — трохи нижче $100.
Атаки на інфраструктуру та нові ризики
Ситуацію ускладнюють удари по нафтовій інфраструктурі регіону. Три судна були пошкоджені в головній морській артерії Перської затоки. Іран продовжує завдавати авіаударів по різних частинах Близького Сходу, також називаючи судна, які транспортують нафту до США, Ізраїлю та їхніх партнерів, «законними цілями».
Особливу тривогу викликають удари поблизу острова Харг — місця, звідки відправляється переважна частина іранської нафти. Аналітики ING Commodities зазначають: навіть якщо атаки спрямовані на військові об’єкти, а не на енергетичну інфраструктуру, вони однаково несуть суттєві ризики для постачання.
Окремою проблемою стали міни. США обіцяють супроводжувати кораблі з нафтою та газом. Американські військові вже знищили понад десяток іранських мінних загороджувачів, проте ризик залишається.
Що спробують зробити, щоб збити ціни
Перший великий кроку зробило Міжнародне енергетичне агентство: держави-учасниці досягли угоди про виведення на ринок рекордних 400 мільйонів барелів із резервів. Нафта з Азії та Океанії вже надходить на ринок, поставки з Америки та Європи очікуються до кінця березня.
Вашингтон діє одразу на кількох фронтах. За вихідні було схвалено новий офшорний проект BP у Мексиканській затоці, а також отримала розпорядження відновити роботу каліфорнійська компанія Sable Offshore. Ціль — наростити внутрішній видобуток і знизити залежність від близькосхідної нафти.
Але аналітики Goldman Sachs попереджають: якщо рівень постачання через Ормузьку протоку залишиться низьким, ціни на нафту можуть перевищити рекордні показники 2008 року — тобто піднятися вище $147 за барель.
Чим це загрожує звичайним людям
Нафта — це не тільки бензин. Дорожчання «чорного золота» — це ланцюгова реакція: паливо → логістика → продукти харчування → інфляція. Світові тарифи на перевезення нафти та скрапленого газу різко зросли, а вартість супертанкерів на Близькому Сході досягла історичних максимумів.
Фермери по всьому світу залежать від добрив, що постачаються через Ормузьку протоку. Швидкопсувні товари — молочна продукція, фрукти, риба — перші кандидати на зростання цін у найближчі тижні.
Наразі конфлікт не має очевидного кінця. Іран оголосив, що готовий до переговорів про відновлення судноплавства — але лише з тими країнами, які розірвуть дипломатичні відносини зі США та Ізраїлем. Умова, яку ніхто поки що виконувати не поспішає.