У ніч на 2 червня російська армія здійснила черговий масований напад на територію України, застосувавши ракети та дрони. Найбільше постраждали Київ, Дніпро та Харків, де зафіксовано значні руйнування, загиблі та десятки поранених серед цивільного населення.
Про це розповідає Finway
Ситуація в Києві: руйнування та загиблі
У кількох районах Києва внаслідок ракетних ударів виникли пожежі та руйнування житлових будинків. Зокрема, у Подільському районі уламки впали на дах дев’ятиповерхівки, а повторне влучання призвело до обвалу конструкцій. За словами міського голови Віталія Кличка, під завалами можуть залишатися люди. Кількість постраждалих у столиці сягнула 51 особи, серед них троє дітей. За уточненими даними, загинули чотири людини.
«У Подільському районі внаслідок повторного влучання в девʼятиповерховий будинок, стався обвал конструкцій. Під завалами можуть бути люди», – повідомив голова міста Віталій Кличко.
Атаки також спричинили пожежі в Оболонському, Святошинському, Шевченківському та Дарницькому районах столиці. У Київській області, за інформацією голови обласної військової адміністрації Миколи Калашника, удари завдали дрони, крилаті ракети та балістичні снаряди. Троє мешканців області отримали поранення та були госпіталізовані.
Втрати та руйнування у Дніпрі та Харкові
У Дніпрі внаслідок російського обстрілу загинули п’ятеро людей, ще 25 отримали поранення. За інформацією обласної адміністрації, 23 постраждалих госпіталізували, серед них – 13-річна дівчинка з травмами середньої тяжкості, а троє поранених перебувають у важкому стані.
Харків протягом ночі також зазнав ракетного удару, зокрема у Слобідському районі постраждали вісім осіб. Семеро з них отримали гостру реакцію на стрес, ще одна жінка травмована склом. Усім було надано необхідну медичну допомогу.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що попередження про можливість нових масованих атак залишаються актуальними. Російські військові регулярно завдають ударів по українських містах та цивільній інфраструктурі за допомогою різних видів озброєння – безпілотників, ракет, КАБів і РСЗВ, створюючи загрозу життю для всієї країни.
Українська влада разом із міжнародними правозахисними організаціями кваліфікують подібні обстріли як воєнні злочини російської федерації. Особливу увагу звертають на цілеспрямовані атаки по системах життєзабезпечення населення – енергетиці, водопостачанню, медичних закладах. Такі дії класифікуються як ознаки геноциду, оскільки мають на меті позбавити громадян України необхідних умов для життя.
Фахівці та правозахисники наголошують, що під час повномасштабної війни росія вчиняє дії, що підпадають під визначення геноциду, в тому числі:
- публічні заклики до знищення українців та заяви про відсутність української нації;
- цілеспрямовані обстріли життєво важливої інфраструктури;
- переслідування та знищення проукраїнськи налаштованих громадян на окупованих територіях;
- знищення української інтелігенції та культурної спадщини;
- зміна ідентичності дітей через депортації та зміну системи освіти;
- вилучення українських книг і викрадення історичних артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці – а їх нині 149 – запобігати актам геноциду та притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час. Згідно з Конвенцією, геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та загибелі мирного населення, однак докази та заяви міжнародної спільноти свідчать про протилежне.