Унікальне відкриття: рештки гомінінів у Марокко

Археологи здійснили унікальне відкриття на атлантичному узбережжі Марокко, що може значно розширити сучасні уявлення про еволюцію людини. У кар’єрі Томас I міжнародна команда дослідників виявила скам’янілості гомінінів віком близько 773 тисяч років, які належать до числа найдавніших відомих предків Homo sapiens.

Про це розповідає Finway

Деталі відкриття та методи дослідження

Понад три десятиліття наукова програма Préhistoire de Casablanca вивчала ці території. Як зазначає дослідник Абдеррахім Мохіб, тривала міжнародна співпраця і особливі геологічні властивості регіону забезпечили збереження унікальних артефактів. Результати дослідження опубліковані у журналі Nature. Вік решток визначили завдяки методу магнітостратиграфії, який базується на аналізі змін магнітного поля планети. Вчені орієнтувалися на межу Брюнхес–Мацуяма — важливий хронологічний маркер четвертинного періоду, що дозволив точно датувати скам’янілості та віднести їх до початку еволюційної гілки, з якої згодом виникли Homo sapiens, неандертальці та денисовці.

lower jaws from north africa

Нижні щелепи (мандибули) з Північної Африки, що ілюструють відмінності між викопними гомінідами та сучасними людьми. Показані скам’янілості: Tighennif 3 з Алжиру (вгорі ліворуч), ThI-GH-10717 з кар’єру Томас у Марокко (вгорі праворуч) та Jebel Irhoud 11 з Марокко (внизу ліворуч) у порівнянні з нижньою щелепою сучасної людини (внизу праворуч). Всі зразки показані в одному масштабі, що дозволяє безпосередньо порівняти їх розмір і форму. Джерело: Філіп Гунц, MPI з еволюційної антропології

Наукове значення знахідки

Морфологічний аналіз нижніх щелеп і зубів показав, що знайдені рештки поєднують архаїчні та більш сучасні риси, чим вигідно відрізняються від Homo erectus та Homo antecessor. Дослідження за участі Інституту еволюційної антропології Макса Планка засвідчили, що внутрішня структура зубів вказує на базову позицію цих популяцій у генеалогічному дереві людини. Як наголошує антрополог Меттью Скінер, саме ці особливості виділяють знахідки серед інших відомих гомінінів.

“Дані з Північно-Західної Африки спростовують уявлення про Сахару як постійну біогеографічну перешкоду в той період. Це означає, що регіон міг відігравати ключову роль у міграціях і формуванні ранніх людських популяцій”, — підкреслив палеонтолог Деніс Гераадс.

Знахідки з гроту Hominidés стали одними з найпереконливіших свідчень глибокого африканського походження сучасної людини. Вони допомагають заповнити прогалину в еволюційній історії Homo та підкреслюють важливість Північної Африки як одного з центрів формування людства.