У штаті Махараштра на луках Борамані в окрузі Солапур археологи натрапили на унікальну кам’яну споруду — круглий лабіринт, що складається з п’ятнадцяти концентричних кілець. Це відкриття стало новим етапом у дослідженні стародавніх торговельних шляхів, які поєднували Індію та Римську імперію понад дві тисячі років тому.
Про це розповідає Finway
Археологічна сенсація та історичний контекст
Об’єкт зафіксував Сачін Патіль, археолог із коледжу Декан у Пуні. Дослідники вважають, що лабіринт пов’язаний із періодом інтенсивної торгівлі між містом Тер та середземноморськими країнами в перші століття нашої ери. Відкриття викликало значний резонанс у міжнародній науковій спільноті, а докладний аналіз очікується у спеціалізованому британському журналі Caerdroia у 2026 році.
До цього часу найбільшим круглим лабіринтом в Індії вважалася кам’яна конструкція з одинадцятьма кільцями, проте споруда із Солапуру значно перевищує її за складністю та кількістю контурів. Її розміри становлять приблизно 15 на 15 метрів, а п’ятнадцять кругових кілець роблять її абсолютним рекордсменом серед подібних об’єктів країни. За площею лабіринт поступається лише об’єкту в Гедімеду (Тамілнад), але залишається найбільшим саме серед круглих кам’яних лабіринтів.
Значення лабіринту та культурні зв’язки
Ця споруда вирізняється поєднанням класичної схеми лабіринту зі спіраллю в центрі — елементом, характерним для індійської традиції й відомим як «чакрав’ю». Дослідники припускають, що подібні об’єкти слугували орієнтирами для іноземних купців, зокрема з Риму, які доставляли золото, вино та коштовності, отримуючи натомість спеції, шовк і барвник індиго.
Регіон, що охоплює Колхапур, Карад і Тер, у давнину був важливим центром міжнародної торгівлі. Архітектура лабіринту має схожість із візерунками на монетах Криту І—ІІІ століть нашої ери, що підтверджує його поважний вік. Менші лабіринти з одинадцятьма кільцями також були виявлені в районах Санглі, Сатари та Колхапура, усі вони розташовані вздовж торгових шляхів династії Сатаваханів.
Серед важливих археологічних знахідок регіону — статуя грецько-римського Посейдона та бронзове дзеркало з Брамхапурі, що свідчить про тісні культурні контакти з античним світом. Сукупність цих даних вказує на існування активного торговельного коридору, яким користувалися греко-римські купці.
“Територія, що охоплює сучасні Колхапур, Карад і Тер, у давнину була важливим вузлом міжнародної торгівлі. Дизайн лабіринту має схожість із зображеннями на монетах острова Крит, які перебували в обігу в І–ІІІ століттях нашої ери, що додатково підтверджує його поважний вік – понад дві тисячі років”.
Дослідження лабіринту розпочалося випадково — об’єкт помітили представники природоохоронної організації під час спостережень за фауною. Після обстеження археологи підтвердили автентичність споруди: шар ґрунту між кам’яними кільцями залишався недоторканим багато століть.
Подібні лабіринти мали не лише практичне, а й символічне значення. У різних культурах вони асоціювалися з уявленнями про родючість і духовну зосередженість. У місцевій традиції такі лабіринти називають «коде», а також використовують назви «чакрав’ю», «манчакра» та «ямадвар».