Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) виявилося неспроможним забезпечити ефективний контроль за дотриманням ядерної безпеки на тимчасово окупованій Запорізькій атомній електростанції. На думку фахівців, структура агентства перебуває під значним впливом російської федерації, що суттєво обмежує його спроможності в умовах війни.
Про це розповідає Finway
Ризик аварії на Запорізькій АЕС та його наслідки
Голова правління АТ «Київський науково-дослідний та проєктно-конструкторський інститут «Енергопроєкт» Юрій Сапожников під час пресконференції зазначив, що конструкція енергоблоків Запорізької АЕС не передбачала впливу військової техніки. За його словами, проведені розрахунки показують стрімке зростання ймовірності пошкодження активної зони реакторів. Якщо у нормальних умовах така ймовірність оцінюється як один випадок на мільйон років експлуатації, то в нинішній ситуації ризик наближається до максимального.
«Я попросив колег, у яких були відповідні моделі цих енергоблоків, зробити розрахунок ймовірності пошкодження активних зон. Загалом ймовірність пошкодження активної зони вираховується раз на мільйон років (експлуатації ядерного реактора – ред.). А в ситуації, яка виникла на Запорізькій станції, мені повідомили, що ця ймовірність зросла майже до одиниці. Ну, тобто це те, що потенційно може відбутися завтра», – повідомив Сапожников.
Сапожников підкреслив необхідність збереження ЗАЕС у власності України та створення фізичних і правових бар’єрів для недопущення її використання агресором.
Недієвість міжнародного контролю та загроза екологічної катастрофи
Експерт зауважив, що міжнародне регулювання виявилося неефективним у воєнних умовах, оскільки вплив росії у МАГАТЕ набагато потужніший за український. На його думку, агентство нині виконує радше роль посередника, ніж органу контролю.
Директор Інституту екологічного відновлення та розвитку України Олександр Бондар провів паралелі між потенційною аварією на ЗАЕС і Чорнобильською катастрофою. Він зазначив, що на Запорізькій АЕС зберігається у дев’ять-десять разів більше паливних збірок, ніж на ЧАЕС, що збільшує масштаби можливого забруднення у разі аварії. Крім того, Бондар звернув увагу на ризики уранових могильників у Жовтих Водах, які можуть бути уражені ракетними атаками, а їхній вміст потрапити у Дніпро.
Юрій Андрійчук, директор Центру стратегічного аналізу та екологічної безпеки, окремо зупинився на екологічних наслідках підриву Каховської ГЕС. Відсутність води з водосховища спричиняє засолення ґрунтів та ризик перетворення південних регіонів України на пустелю. Також він вказав на використання трубопровідної інфраструктури російськими окупантами для власних цілей.
З метою подолання дезінформації та моніторингу ситуації експерти запропонували створення спеціальної «ситуаційної інформаційної кімнати» на базі наукового інституту під егідою військових організацій. Такий центр міг би забезпечувати достовірні дані про рівень радіаційного, хімічного та іншого забруднення, а також про наслідки надзвичайних подій в енергетиці.
Генеральний директор компанії «Сідкон» Юрій Когут підтримав заклик до посилення заходів захисту на атомних станціях, зокрема проведення аудиту фізичної безпеки та впровадження персональної відповідальності за допущені прорахунки у сфері ядерної безпеки.
Раніше Рада керівників МАГАТЕ ухвалила резолюцію, яка визнає прямий вплив систематичних атак росії на енергетичну інфраструктуру України на стан ядерної безпеки та захищеності в країні.