У Дніпрі помер 47-річний чоловік, який отримав тяжкі поранення в результаті ракетного удару росії по місту 14 квітня. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Про це розповідає Finway
«У лікарні помер 47-річний чоловік, поранений через російський удар по Дніпру 14 квітня».
Наслідки атаки та реакція влади
За словами очільника області, лікарі протягом десяти діб робили все можливе для порятунку постраждалого, однак отримані ним травми виявилися несумісними з життям. Загалом жертвами тієї атаки стали семеро чоловіків. Влада висловила співчуття родинам загиблих.
Ракетний удар по Дніпру 14 квітня призвів до загибелі чотирьох людей одразу на місці трагедії. Однак згодом у лікарні помер ще один тяжко поранений. Вже наступного дня, 15 квітня, у місті було оголошено день жалоби за загиблими.
Цілеспрямована агресія росії проти українських міст
Російські військові регулярно застосовують різні види озброєння, зокрема ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню, для атак на українські міста й об’єкти цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні правозахисні організації кваліфікують такі дії російської федерації як воєнні злочини. Особливо наголошується на цілеспрямованості атак, які спрямовані на руйнування систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я. Метою цих дій є залишити людей без електроенергії, тепла, води, зв’язку й медичної допомоги, що має ознаки геноциду.
Під час повномасштабної війни росія вчиняє проти громадян України різноманітні злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, зазначають правозахисники та дослідники. Серед них – публічні заклики до знищення українців, обстріли інфраструктури, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, насильницька депортація дітей, знищення української культури та ідентичності.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду й карати за них під час війни та у мирний час. За її визначенням, геноцидом є дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.
Керівництво росії відкидає звинувачення у завданні цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст і сіл, а також у загибелі мирного населення й руйнуванні об’єктів охорони здоров’я, освіти, енергетики та водопостачання.