У Китаї спостерігається чітке розходження між скороченням виплавки сталі та активним зростанням імпорту залізної руди, що свідчить про можливі структурні зміни на ринку металургії країни.
Про це розповідає Finway
Виробництво сталі падає попри стабільне постачання сировини
Китай, який залишається найбільшим світовим виробником сталі, у квітні 2026 року виплавив 86,63 млн тонн цього металу. Цей показник на 2,8% нижчий, ніж торік, і став найменшим з квітня 2018 року. За період з січня по квітень обсяг виробництва досяг 331,12 млн тонн, що на 4,1% менше, ніж за відповідний період 2025 року.
Попри помітне зменшення виробництва, імпорт залізної руди до Китаю навпаки зріс на 8% і становив 418,6 млн тонн за чотири місяці 2026 року. У квітні країна придбала 103,9 млн тонн залізної руди, що лише на 0,8% менше від березневого обсягу у 104,74 млн тонн. Водночас, якщо враховувати кількість днів у місяці, середньодобовий імпорт руди навіть збільшився. Експерти DBX Commodities прогнозують, що у травні Китай може імпортувати близько 104,67 млн тонн цієї сировини.
«Слабке виробництво сталі пов’язано з тривалим спадом у будівельному секторі та скороченням експорту. У квітні поставки сталі за кордон знизилися на 9% у річному вимірі — до 9,5 млн тонн», – йдеться в повідомленні.
Фактори впливу: запаси, геополітика та структура ринку
За підсумками перших чотирьох місяців 2026 року експорт сталі з Китаю скоротився на 9,7% і склав 34,2 млн тонн. Активний імпорт залізної руди пояснюється як короткостроковими, так і довгостроковими чинниками.
Серед тимчасових факторів виділяється відновлення запасів: за даними SteelHome, обсяги залізної руди на складах китайських портів залишаються поблизу історичних максимумів. Зазвичай у кінці року запаси зростають, а навесні – зменшуються, коли починається будівельний сезон. З липня 2025 року, коли запаси сягнули мінімуму у 131,05 млн тонн, вони збільшилися приблизно на 22%.
Наразі ринок очікує, чи збережуться сезонні тенденції та чи почнуть запаси скорочуватися напередодні літнього підвищення попиту, або ж стабільно низький рівень виробництва сталі сприятиме утриманню високих залишків руди у портах.
На збільшення імпорту міг вплинути й геополітичний фактор: війна в Ірані та загроза перебоїв з поставками палива через фактичне блокування Ормузької протоки підштовхнули китайські металургійні компанії та трейдерів до активнішого закуповування сировини на випередження можливих перебоїв у майбутньому.
Водночас видобуток залізної руди всередині країни знизився на 1% і за чотири місяці 2026 року становив 326,8 млн тонн. У разі збереження тенденції до скорочення внутрішнього виробництва, частка імпорту на китайському ринку може й далі зростати, якщо загальний попит на сталь залишатиметься стабільним.