Данило Гетманцев, голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, виступив на Incrypted Conference 2025 та окреслив майбутнє криптовалют в Україні. Він переконаний, що кількість власників цифрових активів зростатиме, особливо після їхньої легалізації.
Про це розповідає Finway
Законопроєкт про віртуальні активи: адаптація до стандартів ЄС
Гетманцев повідомив, що законопроєкт про віртуальні активи вже адаптований до європейського регламенту MiCA. Його ухвалення очікується до кінця 2025 року. Він не виключає можливого розподілу повноважень між різними органами щодо регулювання крипторинку.
«Парламент має підтримати законопроєкт у першому та другому читаннях. Це наше зобов’язання перед міжнародними партнерами», — зазначив Гетманцев.
Раніше Гетманцев говорив, що легалізація криптоактивів в Україні запланована на першу половину 2025 року. У квітні профільний комітет одноголосно підтримав законопроєкт «Про віртуальні активи». Однак Ярослав Железняк згодом повідомив, що Офіс президента заблокував цей проєкт за ініціативи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). На конференції Гетманцев і Железняк обговорили це питання з керівництвом НКЦПФР.
Ключові питання регулювання та оподаткування криптовалют
На думку Гетманцева, головною проблемою залишається визначення органу-головного регулятора. Триває дискусія між Національним банком України (НБУ), НКЦПФР та Міністерством цифрової трансформації. Гетманцев відзначив, що НБУ має достатній досвід для регулювання як банківського, так і небанківського секторів.
«НБУ — потужний інституційно спроможний регулятор з досвідом у банківському і небанківському секторах», — наголосив Гетманцев.
Він також розкритикував позицію НКЦПФР щодо обов’язкової реєстрації всіх криптоактивів в Україні, навіть якщо вони вже авторизовані регуляторами ЄС або США, назвавши це безглуздим та таким, що створює додаткові перешкоди.
Розглядається можливість розподілу функцій регулювання між НБУ та Міністерством цифрової трансформації, а остаточне рішення має прийняти Кабінет Міністрів.
Щодо оподаткування, у базовому варіанті передбачено 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору. На перехідний період криптоінвестори матимуть можливість сплачувати 5% без обов’язку підтвердження витрат. Гетманцев визнає, що ставка 23% може стимулювати тіньовий обіг, але підкреслює прозорість запропонованої моделі.
«Якщо хтось хоче залишатися в тіні — це вибір. Всі податкові надходження йдуть на армію», — підкреслив Гетманцев.
Державний крипторезерв та перспективи ринку
Гетманцев прокоментував ідею створення державного крипторезерву: її має розробляти саме Нацбанк, однак наразі ця ініціатива не є пріоритетною. Він вважає, що спочатку необхідно прийняти законодавчу базу, а вже потім переходити до наступних кроків у цьому напрямку.
«Це класна ідея, але поки що держава серйозно не працює над цим. Треба спочатку ухвалити закон, а потім уже рухатись далі», — пояснив він.
Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує включити криптоактиви до валютного резерву НБУ.
Гетманцев підкреслив, що хоча сам не володіє криптоактивами, він добре розуміє механізми ринку. Він вбачає у криптовалютах перспективний напрямок, який потребує державної легалізації та ефективного захисту прав інвесторів.
Серед основних ризиків легалізації він називає можливість ухилення від оподаткування через використання криптовалют та недостатню кваліфікацію регуляторів. У той же час, впровадження законодавчої бази відкриє нові можливості для розвитку галузі та залучення інвестицій у воєнний час.