На онлайн-заході Incrypted Talks, що відбувся 23 листопада 2024 року, українські представники влади обговорили можливість імплементації регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets) в Україні. Учасники, зокрема, цікавилися доцільністю використання цього законодавчого фреймворку на фоні глобальних змін, таких як ймовірна реалізація концепції Bretton Woods III. Йдеться про можливе формування нового валютного порядку, що потенційно зрушить з місця домінування євродоларової системи.
Про це розповідає Finway
Відповіді представників влади
Юрій Бойко, член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зазначив, що будь-який законодавчий акт є відображенням минулого досвіду. Він підкреслив, що вже під час ухвалення MiCA розпочалися обговорення щодо необхідності його оновлення, оскільки чинна версія не враховує аспекти DeFi. Бойко вважає, що реалізація нового валютного стандарту не відправить MiCA на “нормативне звалище”, а радше можлива корекція монетарної політики ЄС. Головний юрист Міністерства цифрової трансформації Дмитро Ніколаєвський зауважив, що регламент MiCA може виявитися “неефективним і надмірно важким”, що стане очевидним тільки після його інтеграції.
«Ми постійно моніторимо світові тенденції щодо створення регуляторних фреймворків усіма країнами світу, зокрема й США, як найпотужнішим гравцем у цій галузі. Без цього неможливо створити конкурентоспроможну юрисдикцію в Україні. А саме це і є нашим найвищим пріоритетом, нашою базовою стратегією», — додав Миколаївський.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що імплементація MiCA є частиною євроінтеграції України, але до повного членства в ЄС регуляторні рамки можуть не повністю відповідати європейським. Усі представники влади погодилися, що орієнтуватися Україні слід насамперед на ЄС, а не на США, підкресливши різницю у правових системах.
Інші питання та перспективи інтеграції
Дискусія також торкнулася питань ліквідного стейкінгу. У НКЦПФР висловили сподівання на чітку позицію ESMA та поширення регламенту MiCA на цю активність. Ніколаєвський вважає, що окреме ліцензування для ліквідного стейкінгу не є необхідним, адже це окрема економічна активність у межах ринку цифрових активів. Щодо блокчейн-технологій у державних структурах, Железняк вказав на неефективність поточних прикладів, тоді як Ніколаєвський вважає, що їх повсюдне застосування — це лише питання часу.
Нагадаємо, згідно з прогнозами нардепа Данила Гетманцева, легалізація криптоактивів в Україні очікується в першій половині 2025 року. Наразі розробляються два основні нормативні акти, які передбачають зміни до чинного, але ще не вступившого в дію, закону про віртуальні активи. Железняк повідомив, що “гібридний” законопроєкт, підготовлений на основі рекомендацій Міжнародного валютного фонду, ймовірно, буде представлений у парламенті до кінця 2024 року.