Голова Національного банку України Андрій Пишний окреслив основні вимоги регулятора щодо легалізації криптоактивів у країні. У своєму інтерв’ю він наголосив, що процес легалізації має відбуватись за стандартами Європейського Союзу, зокрема відповідно до директиви MICA та регламентів ЄС.
Про це розповідає Finway
Європейський шлях та «червоні лінії» НБУ
Пишний підкреслив, що формування законодавчої бази у сфері віртуальних активів повинно відбуватися відповідно до європейських вимог. Водночас нові норми, які нещодавно набули чинності, залишають відкритими деякі аспекти для тлумачення. Це дає простір для адаптації законодавства під українські реалії, але при цьому, як зазначає голова НБУ, необхідно дотримуватись суворих засад.
«Формуючи законодавче поле для реалізації віртуальних активів, з огляду на європейську інтеграцію, ми повинні рухатися в чіткому фарватері, який визначено європейською директивою MICA і відповідними Регламентами Європейського Союзу».
За словами Пишного, одним із ключових принципів є те, що віртуальні активи не можуть визнаватись платіжним засобом. Також він акцентував на неприпустимості підриву ефективності монетарних інструментів країни або передачі монетарних повноважень Національного банку через легалізацію криптоактивів.
Моніторинг ринку та цифрова гривня
Очільник НБУ зазначив, що легалізація криптовалют повинна супроводжуватися дотриманням стандартів Групи з розроблення фінансових заходів щодо боротьби з відмиванням грошей (FATF) та норм ЄС. Метою має стати виведення крипторинку з тіні, що, на думку Пишного, потребує широкої суспільної дискусії.
Питання оподаткування криптоактивів поки що не розглядається центробанком, оскільки це не входить до його компетенції. Разом із тим, НБУ пильно стежить за діяльністю компаній у криптосекторі. Пишний повідомив, що наразі триває розслідування щодо близько десяти компаній та сервісів, зокрема у справі BitCapital. За його словами, всі кейси проходять ретельну перевірку згідно з чинними процедурами.
«Це не поодинокий випадок. Ми уважно аналізуємо інші кейси, які фіксуємо під час наглядової діяльності. Наразі в опрацюванні перебуває приблизно десять компаній і сервісів. Національний банк проводить поглиблену перевірку за кожним із цих кейсів, відбувається визначений нашими регламентними процедурами та нормативно-правовими актами процес аналізу та ухвалення рішень».
В інтерв’ю також порушувалося питання цифрової гривні (CBDC). Пишний зазначив, що вже визначено потенційну архітектуру е-гривні, і зараз ведеться підготовка до пілотного запуску, триває вибір технологічного партнера. За інформацією, у березні 2025 року статус цифрової гривні вже закріплено у правовому полі, хоча рішення про її емісію ще не ухвалено.
Щодо компанії Revolut, яка офіційно вийшла на український ринок у лютому 2025 року, Пишний повідомив про продовження діалогу між регулятором і компанією, однак утримався від детальних коментарів щодо процесу ліцензування.