Нове масштабне дослідження, результати якого опубліковано в журналі Science, засвідчило: вплив генетики на тривалість життя людини значно перевищує попередні оцінки.
Про це розповідає Finway
Генетика та довголіття: переосмислення ролі спадковості
Досі науковці вважали, що генетичний фактор впливає на тривалість життя людини лише на 10–25%. Такий підхід передбачав, що переважну роль відіграють спосіб життя, довкілля та випадкові обставини. Однак результати новітнього аналізу змусили переглянути ці уявлення.
Вчені зазначили, що попередні підрахунки були занижені через те, що у минулому багато людей помирали молодими через зовнішні причини, як-от інфекції, нещасні випадки та аварії. Такі випадки не пов’язані зі швидкістю біологічного старіння, тому приховували справжній масштаб впливу генетики.
Дослідження близнюків: як виявили вагу спадковості
Група дослідників із Нідерландів проаналізувала великі масиви даних про тривалість життя пар однояйцевих та різнояйцевих близнюків у різних країнах, спеціально виключивши з аналізу випадки смертей через зовнішні фактори. Це дозволило точно оцінити, наскільки генетика визначає біологічне старіння та довголіття.
Результати показали, що однояйцеві близнюки в середньому проживають майже однакову кількість років, тоді як різниця у тривалості життя між різнояйцевими близнюками була істотно більшою. Це підтверджує, що спадкові чинники мають вирішальне значення для довголіття.
“Ці міркування мають важливі наслідки. Якщо тривалість життя значною мірою визначається генетикою, то можливості впливу на швидкість старіння обмежені, зокрема за допомогою зміни способу життя”, – йдеться у публікації.
Підсумковий висновок авторів: приблизно 55% тривалості людського життя обумовлено генетичними чинниками. Цей показник співставний із рівнем спадковості інших складних людських характеристик, таких як зріст чи рівень інтелекту, які також формуються під впливом генетики майже наполовину.