Цільова група експертів під головуванням колишнього президента Фінляндії Саулі Нііністьо презентувала докладний звіт із трьома сценаріями зміцнення європейської оборони перед обличчям потенційної загрози з боку росії – як у вигляді кінетичних, так і гібридних нападів.
Про це розповідає Finway
Три сценарії зміцнення європейської безпеки
Звіт, представлений у Центрі європейських політичних досліджень, наголошує на зростанні небезпек для європейських союзників. Він аналізує не лише ймовірність агресії російської федерації проти окремих країн Європи, а й такі фактори, як невизначеність стосовно готовності громадян до оборони та питання, чи зможуть США надати підтримку в разі необхідності застосування Статті 5 Вашингтонського договору.
Саулі Нііністьо зазначив, що основними напрямками підвищення захищеності Європи можуть бути: «більш європейське НАТО», «новий європейський багатосторонній підхід» та «посилення оборонної співпраці під керівництвом ЄС».
«Однак залишається занепокоєння щодо нерівномірного характеру витрат на оборону, здатності країн виконувати необхідні заходи щодо нарощування потенціалу та обмеженості наявних заходів для стимулювання необхідної дефрагментації європейської оборонної промисловості», – йдеться у звіті.
Аналітики підкреслюють, що після повномасштабного вторгнення росії в Україну Європа опинилася у фазі глибокої безпекової кризи, проте політична реакція досі обмежується збільшенням оборонних бюджетів і створенням механізмів для спільного виробництва та закупівель, переважно на рівні ЄС.
Європеїзація НАТО, багатосторонній підхід та новий формат співпраці
Перший шлях передбачає поступову європеїзацію НАТО. За задумом експертів, це означає передачу ключових керівних посад від американських до європейських представників, створення відновленої «Єврогрупи» для політичної координації, а також можливий перерозподіл командних центрів на користь європейських союзників. Подібні зміни мають забезпечити стійкість Альянсу навіть у разі скорочення американської участі.
Другий сценарій – «новий європейський багатосторонній підхід» – фокусується на підготовці до ситуацій, коли НАТО може стати неефективним через внутрішні блокування з боку окремих членів. Для цього, на думку експертів, потрібно вже зараз зміцнювати та інтегрувати існуючі мінілатеральні безпекові домовленості, а також створити орган політичних консультацій і прийняття рішень, подібний до Північноатлантичної ради – наприклад, Європейську раду безпеки. До її складу мають увійти генеральний секретар НАТО, президенти Європейської ради та Європейської комісії.
Третій шлях передбачає розвиток оборонної співпраці під керівництвом ЄС. Європейський Союз, маючи унікальні переваги, може підтримати не лише держави-члени, а й асоційовані країни, кандидати та партнерів (зокрема Україну, Норвегію та Велику Британію) у перетворенні виділених коштів на реальні інвестиції у безпеку. Експерти радять усунути бар’єри для ефективної кооперації між НАТО та ЄС, забезпечити обмін інформацією і розширити фінансування оборонних інновацій, наприклад, через кредитний інструмент SAFE. Також рекомендується прискорити інтеграцію оборонної промисловості України до єдиного європейського ринку та забезпечити взаємність у трансатлантичному промисловому альянсі.
У звіті наголошується на необхідності віддавання пріоритету оперативній діяльності в межах чинних інституцій ЄС, а також перегляду оборонно-промислових зв’язків із Великою Британією та іншими партнерами, які не входять до ЄС, проте відіграють важливу роль у спільній європейській безпеці.
До підготовки звіту були залучені фахівці з різних сфер: представники аналітичних центрів CEPS, RUSI, Clingendael та IEP/Bocconi, дипломати, політики, експерти оборонної галузі, науковці та громадські діячі.
Окремо зазначається, що низка депутатів Європарламенту з різних політичних груп нещодавно ініціювали створення мережі для просування ідеї автономного Європейського оборонного союзу.