У результаті вечірніх та нічних обстрілів Білопільської громади Сумської області, здійснених російськими військами напередодні та уночі проти 13 травня, поранень зазнали двоє неповнолітніх. Про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
Про це розповідає Finway
Стан постраждалих та обставини обстрілів
Один із підлітків, 17-річний хлопець, отримав уламкові поранення. Його оперативно доставили до лікарні, де лікарі провели обстеження та надають всю необхідну допомогу. Медики оцінюють його стан як неважкий.
«17-річний хлопець отримав уламкові поранення. Наразі медики обстежили його, стан – не важкий. Лікарі надають усю необхідну допомогу».
Інший підліток, 13-річний хлопчик, був поранений увечері 12 травня. Він перебуває у стабільно важкому стані після складної операції. Медики борються за його одужання. За інформацією, родина цього хлопчика раніше евакуювалася з громади, але того дня повернулась, щоб посадити город. Під час перебування на вулиці поруч із підлітком вибухнув російський дрон.
Наслідки масованих атак на Сумщині
За даними обласної влади, протягом останньої доби внаслідок обстрілів у Сумській області постраждали шестеро людей. Окрім двох підлітків, у Білопільській громаді поранення отримав 42-річний чоловік. Також повідомляється про трьох постраждалих у Глухівській громаді: 68-річного чоловіка та двох жінок віком 76 і 79 років.
Внаслідок атак пошкоджено приватні будинки, автомобілі та об’єкти цивільної інфраструктури. З ранку 12 травня до ранку 13 травня російські війська здійснили понад 100 обстрілів по 43 населених пунктах у 20 територіальних громадах Сумщини. Найбільше атак зафіксовано у Сумському та Шосткинському районах.
Російські військові систематично застосовують різні види озброєння – ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню – для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці масовані удари як воєнні злочини російської федерації і наголошують на їх цілеспрямованому характері. Обстріли систем життєзабезпечення населення та медичних закладів, спрямовані на позбавлення людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій.
Під час повномасштабної війни росія чинить щодо громадян України різні злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду. Зокрема, йдеться про публічні заклики та дії, спрямовані на знищення українського народу, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, спроби змінити ідентичність дітей шляхом депортації, утиски інтелігенції та систематичне знищення культурної спадщини.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (їх наразі 149) попереджати та карати за вчинення актів геноциду у мирний час та під час війни. Згідно з Конвенцією, геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Попри численні докази, керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, а також вбивства мирного населення та руйнування лікарень, шкіл і об’єктів енергетики в Україні.