Двоє мешканців Харківської області постраждали внаслідок російського удару по магазину

|
Двоє мешканців Харківської області постраждали внаслідок російського удару по магазину

Унаслідок чергової атаки російської армії по цивільних об’єктах на Харківщині постраждали двоє місцевих жителів. За інформацією голови Дергачівської міської військової адміністрації Вячеслава Задоренка, 17 березня російські військові здійснили обстріл магазину в Слатиному Харківської області.

Про це розповідає Finway

Деталі інциденту у Слатиному

Внаслідок обстрілу уламкових поранень зазнали двоє 41-річних мешканців. Один з постраждалих був госпіталізований медиками швидкої допомоги, а інший самостійно відмовився від госпіталізації. Як повідомив Задоренко, госпіталізований чоловік є водієм-комунальником, який раніше вже вижив під час атаки російського FPV-дрона на комунальний сміттєвоз у Руській Лозовій 23 січня цього року.

«Госпіталізований чоловік – це наш водій-комунальник, який врятувався під час атаки російського FPV-дрона по комунальному сміттєвозу у Руській Лозовій 23 січня. Завдяки прихильності долі загрози його життю немає, тож побажаємо йому якнайшвидшого одужання».

Атаки на цивільну інфраструктуру та міжнародна кваліфікація

Російські війська систематично завдають ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі за допомогою різних видів озброєння: ударних безпілотників, ракет, керованих авіабомб, реактивних систем залпового вогню. Українська влада разом з міжнародними організаціями кваліфікує такі атаки як воєнні злочини російської федерації та підкреслює їх цілеспрямований характер.

Зокрема, обстріли систем життєзабезпечення населення, закладів охорони здоров’я, а також позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги мають ознаки геноцидних дій. Правозахисники наголошують, що під час повномасштабної війни росія систематично вчиняє злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, включаючи:

  • оголошення намірів про знищення українців;
  • публічні заклики до знищення українців;
  • цілеспрямовані обстріли об’єктів життєзабезпечення та медичних закладів;
  • переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
  • знищення української інтелігенції та культури;
  • зміна ідентичності дітей через систему освіти та депортації;
  • вилучення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.

Відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленої Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, країни-учасниці повинні запобігати актам геноциду та карати за них у будь-який час. Геноцид визначається як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, а його ознаками є вбивства, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, створення умов для знищення групи, насильницьке припинення дітонародження та примусова передача дітей.

Керівництво росії заперечує причетність армії до цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, а також до загибелі мирного населення і руйнування лікарень, шкіл, дитсадків та об’єктів енергетики і водопостачання.