Українська влада посилює оборонні заходи вздовж північних кордонів після заяв президента Володимира Зеленського та головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського про можливий наступ російських військ з території Білорусі. На Рівненщині, Житомирщині, Волині, а також у Київській та Чернігівській областях активізовано підготовку до оборони, проводяться перевірки та розробляються плани евакуації населення у разі ескалації ситуації.
Про це розповідає Finway
Зміцнення кордонів та оцінки військових
Після нещодавнього візиту до Рівненської області Володимир Зеленський наголосив, що північні регіони України перебувають під загрозою атак з боку російської федерації, яка може використати білоруський напрямок для наступу. Він зазначив, що «саме звідти росіяни розглядають сценарії додаткових нападів на Україну — проти північних регіонів, нашого Чернігівсько-Київського напрямку».
«Саме звідти росіяни розглядають сценарії додаткових нападів на Україну — проти північних регіонів, нашого Чернігівсько-Київського напрямку», — сказав президент.
Водночас Служба безпеки України та сили оборони проводять масштабні заходи з безпеки на півночі країни. У прикордонних областях можливі перевірки документів, обмеження руху та огляд транспортних засобів. Голова Ковельської районної військової адміністрації Ольга Черен повідомила, що кордони Волині з Білоруссю зміцнено, а плани евакуації вже розроблені.
Олександр Сирський підкреслив, що російський генштаб активно планує наступальні операції з півночі, тому лінія фронту може бути збільшена. Військові не виключають розширення бойових дій на додаткові напрямки.
Ситуація на кордоні та політичний контекст
З боку Білорусі офіційно заявлено, що країна не має наміру вступати у війну проти України, однак водночас оголошено про точкову мобілізацію та підготовку армії до можливих бойових дій. Проте, за даними Державної прикордонної служби України станом на 24 травня, на прикордонних територіях не зафіксовано переміщення військової техніки чи особового складу, а також збільшення кількості російських чи білоруських військових.
Спікер ДПСУ Андрій Демченко наголосив, що кількість білоруських підрозділів біля кордону не змінювалася з 2022 року, відбувається лише ротація військових, а російських піхотних підрозділів, здатних здійснити вторгнення, наразі на білоруській території немає. Тим не менш, усі регіони від Волині до Чернігівщини залишаються зоною ризику.
Експерти зазначають, що щороку напередодні літа з’являються чутки про можливий наступ з боку Білорусі. Цього року про загрозу офіційно заявили і президент, і військове командування, тож у регіонах посилюють заходи безпеки. Військовий експерт Олег Жданов розглядає три можливі сценарії подій: політичний (відволікання уваги суспільства), військовий (підготовка до можливих дій на інших фронтах) і корупційний (розкрадання коштів на будівництві оборонних споруд). Він підкреслює, що міцність кордону більше залежить від роботи прикордонників, а не лише від інженерних споруд.
Політична гра та міжнародний контекст
Політолог Олег Постернак зауважив, що нинішня ситуація навколо білоруського напрямку — це не лише військова, а й інформаційна, політична та психологічна гра. Попри відсутність ознак підготовки до наступу, українська влада та європейські партнери можуть володіти більш детальною інформацією, яку наразі не розкривають публічно.
Постернак наголосив, що білоруська армія залишається необстріляною і малоймовірно, що може самостійно здійснити масштабний наступ. Проте Білорусь, як і в 2022 році, може бути використана росією як плацдарм для атак на Україну. Політолог також звертає увагу на те, що між Києвом і Мінськом після початку повномасштабної війни існував певний баланс: Україна не здійснювала ударів по білоруській території, а режим Лукашенка не дозволяв нових масштабних вторгнень. Зараз цей баланс може змінитися, а інформаційна активність навколо загрози з Білорусі може бути частиною стратегії попередження можливого наступу або спробою вплинути на міжнародні відносини Мінська із Заходом.
Експерт не виключає, що у керівництва росії та Білорусі можуть бути певні домовленості, невідомі громадськості. Водночас заяви Києва та європейських лідерів щодо загрози з півночі можуть бути спрямовані на попередження нового витка тиску на Україну.
Тим часом до Києва з першим офіційним візитом прибула лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, що також додає політичної ваги подіям навколо білорусько-українських відносин.