Процес приватизації державних банків в Україні наразі опинився у глухому куті. Від середини 2024 року на високому рівні не ведуться активні обговорення щодо продажу держбанків, а найближчим часом навряд чи варто очікувати на здійснення гучних угод, зокрема вже анонсованого продажу Sense Bank.
Про це розповідає Finway
Причини зупинки приватизації
Основними факторами, які спричинили гальмування реформування банківського сектору, є кадровий дефіцит у Міністерстві фінансів, що ускладнює оперативну роботу над цим напрямом, а також макроекономічна нестабільність, пов’язана з воєнними діями. В уряді, попри попередню активну підготовку до приватизації, наразі не спостерігається подальшого розвитку подій у цьому питанні.
Осінню 2024 року Верховна Рада затвердила закон, який регулює особливості продажу державних акцій у банках. Нові норми дозволяють відчуження будь-якої частки, а не лише повного пакета акцій, як це було раніше, та передбачають залучення міжнародних донорів до процесу вибору фінансових радників і здійснення продажу. Зокрема, для Укргазбанку та Sense Bank відбір радників є вимогою чинного меморандуму між Україною та МВФ. За планом цей процес мав завершитись до кінця березня, однак станом на 10 червня результати Мінфін не оприлюднював.
“Восени 2024‑го Верховна Рада ухвалила закон про особливості продажу акцій держави у банках. Тепер законодавство дозволяє продавати будь‑яку частку, а не лише 100%, як було раніше, а також передбачає участь міжнародних донорів у відборі фінансових радників із продажу та процедурі самого продажу. Відбір таких радників для Укргазбанку та Sense Bank — один із пунктів чинного меморандуму України та МВФ. Він мав завершитися до кінця березня, однак Мінфін станом на 10 червня не повідомляв про результати”, – зазначають аналітики.
Держбанки як джерело доходу для бюджету
Ще однією суттєвою причиною гальмування приватизації є необхідність проведення незалежної оцінки якості банківських активів. За домовленістю з МВФ цю процедуру має виконати Національний банк за участю незалежних експертів. Водночас, згідно із заявою голови НБУ Андрія Пишного, така оцінка може відбутися лише після завершення активної фази війни.
Аналітики також підкреслюють, що державні банки стали значно більшим джерелом надходжень до державного бюджету, ніж до початку війни. Протягом 2024 року ці установи сплатили 2,1 млрд доларів у вигляді податків та дивідендів, що суттєво більше порівняно з 1,7 млрд доларів у 2021 році.
Голова НБУ Андрій Пишний наголошує, що держава має зберегти у власності окремі банківські активи, адже наразі відсутня чітка стратегія щодо подальшої долі державної частки у банківському секторі.
Водночас, «Укрексімбанк» є єдиним з державних банків, приватизація якого малоймовірна. За словами члена Наглядової ради Вікторії Страхової, цей банк виступає основною фінансовою установою для оборонної галузі країни. Натомість ПриватБанк, за оцінками аналітиків, у разі ухвалення відповідного рішення, може бути проданий досить оперативно, оскільки є банки, готові платити за лідерські позиції на ринку.