Археологи на Кіпрі виявили елітні гробниці та артефакти бронзової доби

|
Археологи на Кіпрі виявили елітні гробниці та артефакти бронзової доби

У портовому місті Хала Султан Текке на Кіпрі археологи здійснили виняткове відкриття — розкопали багаті гробниці пізньої бронзової доби, які залишилися майже недоторканими з XIV століття до нашої ери. Ці поховання були заповнені коштовними артефактами з різних куточків Стародавнього світу, що свідчить про високий соціальний статус похованих осіб та їхні міжнародні зв’язки.

Про це розповідає Finway

Знахідка, що пережила тисячоліття

Гробниці вдалося зберегти у майже первісному стані завдяки обвалу стелі, який у давнину заблокував доступ грабіжникам та ізолював поховання від зовнішнього світу. Саме це дозволило сучасним дослідникам вперше за тисячі років побачити поховальні ритуали бронзової доби у незмінному вигляді.

Під час археологічних розкопок також було виявлено стародавній колодязь, ймовірно, виведений із експлуатації через засолення ґрунтових вод. Проте основна увага прикута до двох камерних гробниць, які стали справжніми «капсулами часу» — вони містили велику кількість кераміки, прикрас, інструментів та предметів розкоші.

Міжнародні контакти та аналіз похованих

Серед знайдених артефактів виявлено вироби з Греції, Криту, Єгипту, Егейських островів, а також матеріали, що походять із значно віддаленіших регіонів. Особливо цінними є бурштин із балтійського регіону, дорогоцінне каміння з Афганістану, а також елементи, що свідчать про контакти з Індією. Частина керамічного посуду була виготовлена з алебастру, а розкішні прикраси — зі слонової кістки. Усі ці знахідки підтверджують існування розгалужених торговельних маршрутів у ті часи.

“Антропологічний аналіз показав, що гробниці використовувалися протягом кількох поколінь. Поховані, ймовірно, належали до правлячої еліти міста. Більшість із них померли у відносно молодому віці — до 40 років, що дає нові уявлення про умови життя того часу”.

Місто Хала Султан Текке, засноване ще у XVII столітті до нашої ери, займало площу близько 25 гектарів і мало стратегічне значення в Середземномор’ї завдяки видобутку та експорту міді. Саме це забезпечувало залучення купців і розвиток міжнародної торгівлі між XV і XIII століттями до нашої ери.

Науковці планують провести ДНК-дослідження людських решток із поховань. Це має допомогти точніше визначити походження похованих осіб, їхні родинні зв’язки, рівень мобільності та роль Кіпру як важливого вузла міжконтинентального обміну в епоху бронзи.