Міжнародна компанія ArcelorMittal переглянула свою довгострокову стратегію щодо зменшення викидів вуглецю, визнавши, що процес енергетичного переходу виявився набагато складнішим, аніж очікувалося. Попри це, компанія підтвердила намір досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, про що йдеться у звіті зі сталого розвитку за 2025 рік.
Про це розповідає Finway
Оновлені цілі та причини перегляду стратегії
У ArcelorMittal відзначили, що економічні, технологічні і геополітичні обставини суттєво вплинули на початкові передумови декарбонізаційної політики. Зокрема, навіть глобальні установи визнають труднощі у стримуванні зростання температури в межах 1,5°C, що підкреслює складність досягнення поставлених кліматичних цілей.
В результаті компанія адаптувала свої проміжні орієнтири. Виходячи з уже затверджених інвестицій, ArcelorMittal прогнозує скорочення вуглецевої інтенсивності виробництва на 10% до 2030 року порівняно з рівнем 2018-го (Scope 1 і Scope 2). Такий підхід є більш обережним, ніж раніше, і ґрунтується виключно на проектах, що вже отримали повне фінансування.
Ключові проекти та інвестиційна стратегія
Одним із центральних елементів нової стратегії стане модернізація комбінату в Дюнкерку. На початку року компанія схвалила будівництво електродугової печі потужністю 2 млн тонн на рік із загальним бюджетом €1,3 млрд. Введення в експлуатацію цього об’єкта має суттєво вплинути на скорочення викидів у регіоні.
ArcelorMittal також планує впроваджувати масштабні декарбонізаційні проекти поступово, дотримуючись фінансової дисципліни у межах річного бюджету капітальних витрат на рівні $4,5-5 млрд. Це свідчить про перехід до більш прагматичної інвестиційної моделі.
Окрему увагу компанія приділяє розвитку суміжних напрямів енергетичного переходу. До 2028 року ArcelorMittal розраховує мати 2,8 ГВт власних або уже введених у дію відновлюваних енергопотужностей. У 2025 році сегменти, пов’язані з енергетичним переходом, забезпечили 13% виручки компанії.
«Перегляд стратегії декарбонізації – це необхідний крок для узгодження попередніх планів компанії з поточною реальністю, у якій бракує умов для реалізації масштабних проєктів декарбонізації. Зокрема, відсутній достатній попит на низьковуглецеву продукцію, високі ціни на електроенергію негативно впливають на конкурентоспроможність електросталеплавильного виробництва сталі і роблять виробництво «зеленого» водню в Європі нежиттєздатним. Іншим європейським компаніям також доведеться переглядати свої цілі декарбонізації на 2030 р., оскільки попередні амбіції не є реалістичними», – коментує аналітик GMK Center Андрій Глущенко.