На кінець травня 2026 року ймовірність нового масштабного наземного вторгнення російських військ з території білорусі залишається мінімальною та за оцінками військових експертів становить лише 3–5%. За даними Сил оборони, наразі на білоруській території відсутні ознаки активної підготовки до наступу: не спостерігається переміщення важкої техніки, нарощування особового складу, формування складів боєприпасів чи пального, а також розгортання польових шпиталів.
Про це розповідає Finway
Використання білоруської інфраструктури та роль ПВК «Вагнер»
Попри відсутність підготовки до прямого наступу, білоруська військова інфраструктура, зокрема три аеродроми, може використовуватися для дій російських військ, зокрема збільшення дальності ударних БпЛА завдяки розміщенню ретрансляторів вздовж кордону. Однак, як зазначають аналітики, Республіка Білорусь активно застосовує власні системи ППО, і вже були випадки збиття російських безпілотників білоруськими військовими. Це свідчить, що повітряний простір білорусі не є безперешкодним для рф.
Окрему небезпеку становить присутність на білоруській території близько 5000 осіб із ПВК «Вагнер». Вони легалізовані відповідно до місцевого законодавства і мають досвід міських боїв. Ці сили можуть бути використані російською стороною для створення локальних загроз як на білорусько-польському, так і білорусько-українському кордонах, що створює додаткові ризики гібридного характеру.
Оборона, стан білоруської армії та готовність України
За інформацією розвідки, на території білорусі немає значних ударних угруповань рф, які могли б здійснити масштабне вторгнення. Кремль утримує в країні до 2500 військовослужбовців, здебільшого це підрозділи забезпечення, логістики та технічного супроводу. Близько 1450 осіб працюють на радіотехнічних вузлах «Барановичі» та «Вілейка», ще понад 500 військових обслуговують аеродроми та системи ППО, РЕБ і авіацію. Таке розгортання не свідчить про формування ударних сил.
«Водночас ДПСУ офіційно спростувала звинувачення Ради безпеки Білорусі про нібито “масовані атаки українських БпЛА” на білоруську прикордонну інфраструктуру. Українські прикордонники наголошують, що такі заяви Мінська є виключно інформаційною провокацією з метою перекладання відповідальності».
Українська сторона наголосила Лукашенку, що у разі провокацій з білорусі відповідь може бути завдана по всій території країни, включно зі стратегічними об’єктами. Це чинить значний стримувальний вплив на рішення білоруського керівництва щодо участі у можливих сценаріях 2022 року, тим більше, що білоруська армія не нарощує сили для наступу.
Армія білорусі налічує приблизно 55 тисяч осіб, з яких 15 тисяч — цивільні, а сухопутні війська — до 24 тисяч військових. Найбільш боєздатними вважаються 38-ма гвардійська окрема мобільна бригада (Брест), 103-тя гвардійська окрема мобільна бригада (Вітебськ) та 5-та окрема бригада спеціального призначення (Мар’їна Гірка). Щорічний призов до війська — близько 50 тисяч осіб, а навчений резерв становить 290 тисяч.
У разі гіпотетичної участі армії білорусі у вторгненні, вона може виставити до 20 тисяч підготовлених військових. На складах і в експлуатації перебуває понад 1300 танків Т-72Б, які пройшли модернізацію. Тому потенційна загроза зберігається, хоч наразі вона низька.
Постійна напруга на північному кордоні змушує Україну утримувати значні сили та резерви, що дозволяє рф відволікати увагу від основних напрямків бойових дій. Водночас останні роки українсько-білоруський кордон суттєво укріплено: здійснено масштабні інженерно-фортифікаційні роботи, створено глибокі мінні поля та організовано оперативні резерви для запобігання повторенню сценарію лютого 2022 року.
З українського боку триває зведення нових оборонних споруд, мінування найбільш ризикованих напрямків, а також посилюється моніторинг за допомогою сучасних засобів аеророзвідки. Фахівці переконані, що сценарії перших місяців повномасштабної війни вже не повторяться, а будь-які провокації з боку білорусі отримають рішучу відповідь з боку України.