З початку індустріалізації середня температура на планеті невпинно зростає, і найбільший стрибок відбувся за останні 35 років. Вчені фіксують, що наразі Земля офіційно перетнула позначку у 1,5°C підвищення температури, яка була визначена як критична межа у Паризькій кліматичній угоді 2015 року. Мета цієї угоди – зупинити потепління на рівні не більше ніж 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом, однак цієї межі вже вдалося перевищити.
Про це розповідає Finway
Причини прискореного потепління та нові кліматичні ризики
Фахівці відзначають, що атмосфера Землі затримує дедалі більше тепла, ніж прогнозували попередні кліматичні моделі. З 2005 року енергетичний дисбаланс збільшився з 0,6 до 1,3 ват на квадратний метр. Основними чинниками такого процесу називають накопичення парникових газів та зміни у хмарному покриві: площа білих, відбивних хмар зменшилась, тоді як темніших хмар стало більше. Це знижує здатність планети відбивати сонячну радіацію у космос і сприяє подальшому нагріванню атмосфери.
Температурні коливання від року до року залишаються високими. Наприклад, значне підвищення температури у 2024 році було зумовлене зміною клімату та природним феноменом Ель-Ніньйо, який проявився на початку року, однак наразі цей вплив ослаб.
Довгострокові наслідки та цикли зворотного зв’язку
«Перевищення температурного ліміту зазвичай оцінюється за 20-річними середніми значеннями, але моделювання кліматичних моделей показує, що нещодавнє 12-місячне порушення вказує на те, що довтривале середнє підвищення температури становить близько 1,5 градуса», — каже співавтор дослідження Крістофер Вольф, науковець з Корвалліської асоціації досліджень наземних екосистем (TERA).
Дослідження прогнозують, що навіть одиничний місяць чи рік із підвищенням температури на 1,5°C може запустити довгострокове порушення цієї життєво важливої межі. За оцінками кліматологів, Земля досягла потепління на 1,5°C у попередньому році, і людство вже увійшло у двадцятирічний період, коли середня температура залишатиметься на такому рівні.
Зростання температури спричиняє не лише хвилі спеки, а й посилює штормові системи, оскільки з потеплінням відбувається інтенсивніше випаровування води, що сприяє формуванню тропічних штормів і ураганів. Паралельно збільшується ризик посух і лісових пожеж через зменшення вологості.
Вчені підкреслюють, що кліматичні зміни запускають цикли зворотного зв’язку: наприклад, танення льоду зменшує альбедо (відбивну здатність поверхні), а відтавання вічної мерзлоти, деградація лісів та втрата вуглецю з ґрунтів ще більше підсилюють потепління, підвищуючи чутливість кліматичної системи до парникових газів. У випадку дестабілізації одного із кліматичних регіонів можуть відбуватися зміни на глобальному рівні – від океанів до континентів, що позначається на розподілі опадів і зміні дощових поясів у тропіках.