Колишній народний депутат України від «Партії регіонів» Юрій Іванющенко, який перебуває у розшуку НАБУ за підозрою у легалізації державних земель під Києвом на понад 160 мільйонів гривень, отримав паспорт громадянина російської федерації ще у 2004 році в Ростові-на-Дону. Відомо також, що Іванющенко мав щонайменше два російські закордонні паспорти, які використовував для частих поїздок до рф, зокрема після початку повномасштабної агресії росії проти України. За останні роки екснардеп відвідував росію щонайменше десять разів.
Про це розповідає Finway
Деталі отримання паспортів і регулярні візити до рф
За інформацією, підтвердженою даними з витоків російських баз, Юрій Іванющенко став громадянином росії 28 лютого 2004 року, а відповідний паспорт досі залишається чинним. Окрім основного документа, Іванющенко отримував закордонні російські паспорти у 2017 та 2021 роках, за допомогою яких неодноразово в’їжджав до рф навіть після лютого 2022 року.
Журналістські розслідування встановили, що Іванющенко здійснював регулярні перельоти з Дубаю до росії, часто перебуваючи у Москві та Сочі. Зокрема, 24 лютого 2022 року, у день початку повномасштабної війни, він прилетів чартерним рейсом з Ніцци до Москви, а вже 5 березня залишив країну. Усього після вторгнення росії в Україну зафіксовано щонайменше десять його поїздок до рф: чотири — у 2022 році, п’ять — у 2023-му, та одну у 2024-му.
Зв’язки з Рубеном Татуляном і іншими бізнесменами
Встановлено, що Юрій Іванющенко неодноразово перетинав російський кордон разом із Рубеном Татуляном, російським бізнесменом, якого Міністерство фінансів США внесло до санкційного списку за підтримку організованої злочинності. Так, у березні 2022 року Іванющенко та Татулян разом прилетіли з ОАЕ в Сочі і наступного дня повернулися назад тим самим рейсом. Подібні спільні поїздки фіксувалися також у вересні 2021 року, коли вони прибули до Сочі чартерним рейсом з Бодрума.
Дані, отримані з баз відвідувачів чемпіонату світу з футболу в росії у 2018 році, свідчать, що квитки для Іванющенка оформлялися за номером телефону бізнес-партнера Татуляна — Андроніка Мумджяна. Його контакти також містилися у російських базах поштових клієнтів разом із персональними даними Іванющенка.
«Схеми» порахували, що з початку вторгнення Іванющенко був у Росії щонайменше десять разів: із них чотири – у 2022-му, п’ять – у 2023-му й один раз – у 2024 році. Не виключено, що він продовжував літати до РФ і надалі.
Окрім Татуляна, серед бізнес-компаньйонів Іванющенка фігурують Анатолій Зуєв і Ілля Подтинний — бізнесмени з Єнакієва, нині окупованого росією. Вони разом подорожували чартерними рейсами, а також проводили спільні ділові зустрічі. Зуєв володіє низкою компаній у рф, пов’язаних із торгівлею газом і спеціалізованим обладнанням для заправних станцій, а його бізнес-партнером є Теймураз Кечиян — колишній власник аналогічних українських підприємств, які, за даними СБУ, працювали на окупованих територіях і поповнювали бюджети окупаційних адміністрацій.
Ілля Подтинний, з яким також літав Іванющенко, веде бізнес у Москві та на окупованій Донеччині. Запити щодо коментарів про такі контакти були надіслані Іванющенку через адвоката, а також Татуляну, Мумджяну, Подтинному та Зуєву, однак відповіді отримати не вдалося.
Щодо Рубена Татуляна, то у 2017 році він був включений Мінфіном США до санкційного переліку за матеріальну підтримку організованих злочинних угруповань. У 2023 році його внесли до українського санкційного списку, а згодом оголосили в розшук у рф за підозрою у шахрайстві під час будівництва об’єктів у Сочі.
У вересні 2025 року НАБУ оголосило Іванющенка у розшук за підозрою у легалізації 18 гектарів державної землі на понад 160 мільйонів гривень. ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захист повідомив, що екснардеп перебуває у Франції та періодично лікується у Монако.
Юрію Іванющенку інкримінують привласнення майна та його легалізацію, однак сам він та інші фігуранти справи публічно ситуацію не коментують. Після Революції Гідності Іванющенко залишив Україну, був оголошений у розшук, а у 2017 році ЄС скасував санкції щодо нього через закриття кримінальних проваджень, однак у 2019-му Генпрокуратура поновила розслідування. У 2022 році Швейцарія розпочала процедуру конфіскації його активів на суму понад 100 мільйонів франків.