Українська металургійна галузь стикається з серйозними викликами через запровадження прикордонного вуглецевого податку ЄС (CBAM), що вже відчутно вплинув на обсяги експорту сталі до європейських країн. Представники ключових компаній повідомляють, що європейські клієнти масово скасовують замовлення на українську сталь, що загрожує одному з провідних джерел валютних надходжень держави.
Про це розповідає Finway
CBAM: нові правила для експортерів сталі
Від початку року набула чинності система вуглецевого коригування імпорту, згідно з якою всі постачальники сталі та інших промислових товарів до ЄС мають сплачувати додатковий збір, залежно від рівня викидів вуглецю. Це нововведення стало серйозною перепоною для українських виробників, які й так потерпають від наслідків війни та обмежених виробничих можливостей.
Українські металургійні компанії активно закликають до тимчасового звільнення від CBAM, наголошуючи, що через податок вже втратили значну частину стабільних покупців у Європі. За підрахунками Світового банку, у 2023 році експорт металургійної продукції з України сягав майже 4 мільярди доларів, при цьому ЄС залишався основним ринком збуту — лише Польща приймала третину всіх металургійних поставок з України.
Втрачені замовлення та скорочення виробництва
Один із найбільших українських виробників сталі, компанія «ArcelorMittal Кривий Ріг», вже відчув наслідки нових європейських правил. За словами генерального директора Мауро Лонгобардо, CBAM фактично миттєво позбавив компанію доступу до європейського ринку:
“Щойно клієнти дізналися про додаткове мито (платіж CBAM – ред.) у розмірі від 60 до 90 доларів за тонну, вони скасували усі замовлення на перший квартал 2026 року — близько 300 000 тонн”, — сказав Лонгобардо.
Унаслідок цього компанії довелося призупинити роботу одного з заводів та скоротити щонайменше 3 400 робочих місць. Нові ринки для такої кількості сталі наразі відсутні.
Схожі труднощі відзначає і «Метінвест», найбільша гірничо-металургійна компанія України. У компанії підкреслюють, що європейський ринок є основним для українських виробників, які працюють в умовах жорсткіших, ніж їхні конкуренти. В «Метінвесті» вважають, що хоча CBAM офіційно має екологічні цілі, на практиці він також захищає європейських виробників від зовнішньої конкуренції. Представники компанії пропонують спрямовувати потенційні виплати CBAM за українську сталь на спеціальні рахунки, які дозволили б модернізувати виробництво та водночас підвищити попит на європейські технології.
Європейські металургійні компанії, навпаки, підтримують CBAM, оскільки вважають, що завдяки йому іноземні виробники опиняються в рівних умовах із місцевими, адже останні змушені дотримуватися суворіших екологічних стандартів.
У 2025 році Україна залишалася одним з лідерів з експорту сталі до ЄС поряд з Індією та Китаєм. Водночас система CBAM разом із Європейською системою торгівлі викидами стимулює виробників переходити на екологічні технології та продавати продукцію всередині ЄС, де діють власні правила ціноутворення на вуглець.