Країни Європейського Союзу відмовилися від ідеї поділу території України на так звані «безпечні регіони» у контексті продовження тимчасового захисту для українців. Натомість увага зосереджена на можливому обмеженні цього механізму для чоловіків призовного віку. Така інформація міститься у внутрішньому документі Ради ЄС, підготовленому для обговорення майбутнього Директиви про тимчасовий захист.
Про це розповідає Finway
Основні варіанти продовження тимчасового захисту
Документ, який, зокрема, розглядатимуть міністри на засіданні 4 червня, пропонує два основних сценарії: подовжити тимчасовий захист у незмінному вигляді або обмежити його дію для певних категорій, зокрема для чоловіків призовного віку. Більшість країн-членів під час березневих обговорень 2026 року підтримали подальше продовження захисного механізму, оскільки причини для його запровадження залишаються актуальними. Такий підхід дозволяє забезпечити юридичну визначеність для українців і допомагає уникнути різкого збільшення кількості заяв на притулок.
Однак низка держав виступає за звуження сфери дії тимчасового захисту. Серед варіантів, які попередньо розглядалися, були виключення для заявників із «безпечних регіонів» або чоловіків призовного віку, але у фінальному документі залишилося лише питання обмеження для чоловіків або осіб, які покинули Україну незаконно.
Можливі наслідки змін та статистика переміщених осіб
Перший сценарій передбачає збереження поточної моделі захисту, що дозволить не створювати додаткового навантаження на системи надання притулку країн ЄС і забезпечити безперервність для українців. Другий варіант — продовження механізму, але з обмеженням персонального кола захищених, зокрема для чоловіків призовного віку або осіб, які виїхали з України з порушенням законодавства.
Деякі держави-члени висловили занепокоєння дедалі більшою кількістю новоприбулих чоловіків призовного віку. На думку окремих країн, зміни до механізму тимчасового захисту можуть сприяти зміцненню обороноздатності України та її майбутньому відновленню. Водночас автори документа попереджають про можливі юридичні ризики, пов’язані з принципом недискримінації, а також про різні підходи, які можуть виникнути у різних державах ЄС.
За даними Ради ЄС, на даний момент у країнах Євросоюзу перебуває 4,33 мільйона переміщених громадян України, які користуються тимчасовим захистом. Найбільша частка таких осіб — у Німеччині (28,7%), Польщі (22,3%) та Чехії (9%). Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення було найбільшим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), за нею йдуть Польща (26,3), Словаччина (26,2) та Кіпр (25,3).
«ЄС продемонстрував безпрецедентну єдність і солідарність з Україною з моменту активації тимчасового захисту. Водночас низка держав-членів, які прийняли великі групи бенефіціарів, дедалі частіше повідомляють про труднощі, спричинені затягуванням конфлікту, значним фінансовим та суспільним навантаженням на національному рівні, а також зміною профілю новоприбулих», – йдеться в документі.
Очікується, що питання подальшої долі тимчасового захисту обговорюватиметься 4 червня на засіданні Ради ЄС з юстиції та внутрішніх справ. Остаточне рішення щодо змін до механізму, ймовірно, буде ухвалене наприкінці червня або у липні 2026 року.