Уряд України активно проводить переговори з керівництвом Європейського Союзу щодо збереження чинних умов для експорту української металургійної продукції на європейський ринок. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з європейської інтеграції Тарас Качка під час Саміту експортерів.
Про це розповідає Finway
Плани ЄС щодо обмеження імпорту сталі
Європейський Союз готується до впровадження додаткових захисних заходів для внутрішнього сталевого ринку на тлі підвищення мит на металургійну продукцію у США до 50%. Зокрема, Єврокомісія запропонувала зменшити вдвічі обсяги безмитних імпортних квот для іноземних виробників сталі, а також підвищити до 50% мита на поставки, що перевищують ці квоти. У разі ухвалення такого рішення українське металургійне виробництво може зіштовхнутися із серйозними викликами, тому уряд України докладає зусиль для збереження сприятливих умов торгівлі для національних постачальників.
Збереження преференцій для українського експорту
Після початку повномасштабної агресії росії у 2022 році Європейський Союз скасував низку обмежень для української продукції, включаючи металургійну галузь. Антидемпінгові та захисні заходи до українського експорту не застосовувалися, що дозволило підтримати промисловість у складний період. Однак наразі ЄС розглядає можливість запровадження обмежень, аналогічних американським митам.
“У воєнні роки, починаючи з 22-го року, Європейський Союз зняв дуже багато обмежень на українську продукцію, в тому числі на металургійну. Не застосовувались жодні антидемпінгові та захисні заходи. І зараз, коли Європейський Союз планує запровадити таку аналогію до американських мит, в нас є насправді такий дуже делікатний, але поки що конструктивний діалог щодо збереження умов торгів і умов експорту української металургійної продукції на ринок ЄС”, – зауважив Качка.
Віцепрем’єр також наголосив на важливості врахування сучасних тенденцій у ЄС, зокрема, посиленої уваги до питань екології. За його словами, європейська металургія вже близько двох десятиліть розвивається у напрямку декарбонізації та отримує суттєву підтримку з боку урядів і фондів. Водночас в Україні державна підтримка екологічних ініціатив у промисловості залишається недостатньою, що ставить вітчизняних виробників у менш вигідне становище при виході на європейські ринки.