Український малий бізнес продовжує активно переходити до онлайн-форматів, намагаючись скоротити витрати та залишатися конкурентоспроможним у протистоянні з великими торговими мережами. Протягом першого кварталу 2026 року в країні зареєстровано майже 64 тисячі нових фізичних осіб-підприємців (ФОП), хоча понад 52,5 тисячі бізнесів за цей же період припинили роботу. В результаті кількість ФОПів зросла на 11 тисяч. За даними Опендатабот, найбільше нових реєстрацій спостерігалося у сферах онлайн-торгівлі, освіти та інформаційних послуг. Водночас класична роздрібна торгівля (ринкові та магазинні формати) демонструє спад. Причиною таких змін є відсутність потреби у великих стартових інвестиціях, орендних приміщеннях, а також можливість працювати з будь-якої локації, що особливо важливо в умовах війни та періодичних відключень електроенергії.
Про це розповідає Finway
Динаміка ММСП і роль у наповненні бюджету
Наразі в Україні функціонує понад 2,18 мільйона ФОПів, причому з початку повномасштабної війни їх кількість зросла майже на 200 тисяч. Мікро-, малий і середній бізнес (ММСП) забезпечує не лише надходження до державного бюджету та місцевих громад, а й створює робочі місця, сприяє самозайнятості та забезпечує українців товарами й послугами, особливо у періоди, коли робота великих компаній ускладнена логістикою.
За інформацією Державної податкової служби, у 2025 році ФОПи сплатили майже 60 мільярдів гривень єдиного податку — на 9% більше, ніж роком раніше. Більшу частину цих надходжень забезпечила третя група ФОПів (близько 800 тисяч осіб) — майже 48 мільярдів гривень. Друга група сплатила 11,5 мільярда, що на 20% більше, ніж торік. Натомість надходження від першої групи зменшилися до 537 мільйонів через скорочення їх кількості на 19%.
«Ситуацію треба розглядати більш комплексно, у тривалій перспективі, адже зміни, що відбуваються протягом двох-трьох місяців, не показові. Раніше ми не раз були свідками масового закриття бізнесів. Нема гарантій, що такі сплески не повторяться – у зв’язку зі зміною економічних, регуляторних чи податкових умов. Тим паче що в першому кварталі темпи економічного зростання в Україні сповільнилися, тож говорити про кардинальне поліпшення умов ведення бізнесу не доводиться», – каже керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.
Зростання кількості ФОПів не одразу впливає на зростання податкових надходжень, а є радше перспективною тенденцією. Головним фактором розвитку ММСП залишаються державні програми підтримки: фінансова допомога для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та безробітних, а також релокація бізнесу після деокупації територій.
Виклики для малого бізнесу: фінанси, податки та цифровізація
Доступ до фінансування залишається однією з найскладніших проблем для ММСП. За державною програмою «Доступні кредити 5–7–9%» у 2026 році бізнес отримав майже 12 тисяч пільгових позик на понад 53 мільярди гривень. Однак цього недостатньо, адже за межами державних програм кредити малим підприємцям залишаються малодоступними через високі ставки, відсутність застав і ліквідності.
Поточні витрати підприємців зростають і через підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, що автоматично збільшує податкове навантаження. Додаткове занепокоєння викликає можливість запровадження ПДВ для ФОПів з оборотом понад 4 мільйони гривень на рік. Поки що ця ініціатива відкладена, однак питання залишається відкритим для обговорення на 2027 рік у разі неможливості знайти інші джерела наповнення бюджету.
Серед інших викликів — боротьба з податковою оптимізацією, коли великі компанії мінімізують податки через реєстрацію співробітників як ФОПів. Проте експерти наголошують, що системного впливу на тіньову економіку такі схеми не мають, і більших збитків завдають масштабні тіньові оборудки у сферах виробництва підакцизних товарів та грального бізнесу.
Важливим напрямом реформ є спрощення адміністрування податків для підприємців, зокрема завдяки впровадженню цифрових сервісів, що дозволяють швидко та безпечно подавати звітність і сплачувати податки. Україна вже рухається у цьому напрямі, впроваджуючи стратегії цифровізації та розвитку штучного інтелекту, який у майбутньому зможе автоматизувати більшість рутинних процесів для ФОПів.
Підприємці також потребують зменшення бюрократичного навантаження у сфері кадрового діловодства та спрощення процедур використання програмних касових апаратів, особливо при перевищенні встановлених лімітів доходу. Головною вимогою бізнесу залишається збереження передбачуваності та стабільності податкової системи, а також недопущення суттєвого ускладнення або звуження спрощеної системи оподаткування.