Агресія російської федерації проти України значно вплинула на стан атмосферного повітря у країні. Українські вчені вперше у світі провели комплексне дослідження, щоб встановити, як бойові дії позначаються на забрудненні атмосфери як у короткостроковій, так і у довгостроковій перспективі.
Про це розповідає Finway
Миттєві наслідки атак та локальні піки забруднення
Фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та Національної академії наук, використовуючи дані з наземних систем моніторингу і супутникових спостережень Sentinel-5 Precursor, проаналізували зміни якості повітря з 2022 до 2024 року. Дослідження показало, що після масованих обстрілів українських міст рівень шкідливих речовин у повітрі різко зростає – у середньому від 100% до 400%. У деяких випадках фіксувалися екстремальні перевищення – понад 1000% від звичних показників.
Водночас дослідники зіштовхнулися з обмеженою кількістю даних, оскільки системи моніторингу не охоплюють всі регіони. Тим не менш, інструментально підтверджено 255 випадків, коли шкідливі домішки від епіцентрів ударів досягали пунктів вимірювання якості повітря.
“Розуміння цієї подвійної ролі воєнних факторів є важливим для документування екологічних наслідків російської агресії, обґрунтування міжнародних претензій щодо відшкодування збитків і формування стратегій післявоєнної відбудови системи управління якістю повітря в Україні”, – наголошують науковці.
Довгострокові екологічні зміни та парадокс війни
Дослідження виявило, що не лише самі атаки, але і їхні наслідки впливають на якість повітря. Серед довготривалих факторів науковці виділили руйнування промислових підприємств, перебої в енергопостачанні, масове використання дизельних генераторів, міграцію населення та зміну транспортних потоків.
У великих містах та промислових центрах зафіксовано тенденцію до зниження концентрації твердих часток, монооксиду вуглецю (CO) і діоксиду азоту (NO₂). Однак у районах біля лінії фронту ці показники навпаки зростали. Водночас енергоспоживання у воєнний час, пов’язане з переходом на більш шкідливі види палива, призвело до підвищення рівня діоксиду сірки (SO₂) у повітрі.
Загалом Україна демонструє аномальне покращення якості повітря: супутникові дані свідчать, що в більшості регіонів рівень забруднення знизився. Зокрема, концентрація NO₂ у містах і вздовж лінії бойових дій скоротилася на 10–30%. Головною причиною цього стала руйнація промисловості та інфраструктури, внаслідок чого зникли джерела шкідливих викидів.
Яскравим прикладом є Маріуполь, де після зупинки “Азовсталі” рівень забруднення значно знизився. Додатково позитивно вплинули погодні чинники, що сприяли зменшенню формальдегіду у північних областях на 10–12%.
Однак на фоні загального покращення зберігаються небезпечні локальні піки забруднення, що виникають після обстрілів, і становлять серйозну загрозу для здоров’я населення. Таким чином, війна створює екологічний парадокс: викиди в цілому зменшуються через руйнування виробництв і транспорту, але короткочасні сплески забруднення мають критичний вплив на людей.