Українська Вікіпедія, яка сьогодні налічує понад мільйон статей і отримує мільярди переглядів на рік, вже давно вийшла за межі звичайного онлайн-довідника. З початком повномасштабної війни вона перетворилася на один із ключових ресурсів інформаційної боротьби та джерело перевірених знань для мільйонів користувачів.
Про це розповідає Finway
Зростання популярності та виклики для спільноти редакторів
У березні 2020 року українська Вікіпедія досягла символічної позначки — одного мільйона статей, що стало важливою віхою для розвитку української мови в інтернеті. Однак уже з 2022 року, після повномасштабного вторгнення російської федерації, роль онлайн-енциклопедії значно змінилася. Інтерес до ресурсу різко зріс — у 2022 році кількість переглядів вперше перевищила мільярд на рік. Українці шукали достовірні пояснення подій, біографії військових, історію міст, перевірену інформацію на тлі масової дезінформації та фейків.
Разом з цим зросло і навантаження на волонтерську спільноту редакторів. Війна безпосередньо вплинула на активність учасників — частина людей була мобілізована, хтось виїхав за кордон чи опинився в окупації. Як зазначає адміністратор української Вікіпедії та координатор програм ГО «Вікімедіа Україна» Антон Процюк, згодом активність частково відновилася, але вплив війни відчувається і зараз — відключення електроенергії, постійна напруга та нестабільність ускладнюють роботу над проєктом. Попри це, кількість матеріалів, присвячених війні, суттєво зросла, що є закономірним процесом.
Захист від дезінформації та спроби маніпуляцій
Вікіпедія завжди була відкритою платформою, тому спроби шкідливих редагувань та впливу не є новиною. Проте, за словами Антона Процюка, енциклопедія значно стійкіша до бот-атак і маніпуляцій, ніж соціальні мережі. Це забезпечується завдяки вищому порогу входу для редакторів, обов’язковому дотриманню правил, роботі з джерелами та контролю з боку спільноти. Масштабні атаки ботів, як правило, не дають результату.
Організовані спроби впливу трапляються переважно на рівні окремих осіб чи організацій — це можуть бути політики, компанії або їхні піарники, які прагнуть змінити інформацію про себе, прибрати критику чи додати позитив. Такі правки оперативно виявляються й скасовуються, а порушники можуть бути заблоковані. Процюк підкреслює, що в Україні не було системного державного тиску на контент Вікіпедії, хоча окремі політики або їхні представники іноді намагаються впливати на зміст статей. Втім, спільнота уважно стежить за дотриманням правил.
Для боротьби з вандалізмом застосовуються автоматизовані інструменти: фільтри редагувань та алгоритми на основі штучного інтелекту, які допомагають виявляти підозрілі зміни ще до того, як їх побачать читачі. Поєднання людського контролю та сучасних технологій робить систему захисту доволі ефективною.
Визначення достовірності та роль спільноти
Одним із ключових викликів для редакторів є визначення того, що вважати достовірним джерелом. У Вікіпедії такими визнаються авторитетні наукові публікації, якісні медіа, енциклопедії, довідники та книги відомих видавництв. Особлива увага приділяється репутації медіа, їхній редакційній політиці та практиці фактчекінгу.
“Щодо медіа, оцінюється їхня репутація: дотримання журналістських стандартів, наявність редакційної політики, фактчекінг. Орієнтиром можуть слугувати, зокрема, галузеві оцінки — наприклад, білий список Інституту масової інформації”, — продовжує адміністратор Вікіпедії.
Найбільше суперечок у Вікіпедії виникає навколо політичних, історичних, соціальних та культурних тем, які є дискусійними для самого суспільства.
Курйози, помилки та механізми самокорекції
Попри всі правила, Вікіпедія залишається живою системою, у якій працює людський чинник. Інколи трапляються курйозні ситуації — наприклад, поява вигаданих термінів, як-от «стала Дубілета», яка тимчасово була внесена до списку фізичних констант у жартівливому стилі, але швидко була видалена. Бувають і серйозні помилки — наприклад, видалення статей, які згодом визнаються такими, що відповідають правилам.
На відміну від закритих платформ, у Вікіпедії діє прозора система самокорекції: кожне рішення можна оскаржити, а помилково видалені матеріали відновити разом із їхньою історією редагувань. Це поєднання відкритості та контролю дозволяє максимально швидко реагувати на помилки, підвищуючи стійкість ресурсу навіть у найскладніші часи.
Міжнародна співпраця та популяризація України
Вікіпедія працює у форматі мовних розділів, і українські редактори активно долучаються до створення матеріалів іншими мовами. Важливою ініціативою є «Місяць культурної дипломатії України», що організовується ГО «Вікімедіа Україна» у співпраці з Українським інститутом та Міністерством закордонних справ. У 2025 році учасники з десятків країн створили й покращили понад 1600 статей 70 мовами світу. Загалом за час існування кампанії з’явилося понад 7000 матеріалів різними мовами — від тагальської до гуджараті. Це яскравий приклад того, як волонтери з усього світу поширюють знання про Україну.
Таким чином, українська Вікіпедія перетворилася на майданчик, де формуються знання про війну, суспільство та країну, і стала інструментом протидії пропаганді, дезінформації й маніпуляціям. Її стійкість сьогодні визначає не кількість статей, а здатність залишатися відкритою та надійною платформою навіть у часи глобальних викликів.