Тривала блокада Ормузької протоки Іраном може спричинити глобальну продовольчу кризу вже у 2026 році, вплинувши не лише на енергетичний сектор, а й на світовий ринок продовольства. ООН попереджає, що через проблеми з експортом добрив і енергоносіїв можливе суттєве подорожчання продуктів та зниження врожайності, що особливо відчутно позначиться на цінах на базові продукти, зокрема хліб.
Про це розповідає Finway
Блокада Ормузької протоки: удар по добривах та врожаю
Перська затока традиційно є центром світового виробництва добрив. Із регіону постачається близько 50% світових продажів сірки, третина сечовини та чверть аміаку. Блокування Ормузької протоки вже призвело до зупинки заводів у Катарі та сусідніх країнах, що негативно впливає на експорт найважливіших компонентів для виробництва синтетичних добрив. Аналітики зазначають, що перебої з постачанням аміаку й азоту створюють серйозні ризики для врожайності та продовольчої безпеки у світі.
Світова продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) наголошує: близько половини всього виробництва продуктів харчування у світі залежить від синтетичного азоту. Відсутність добрив призведе до скорочення врожаю, зростання дефіциту та цін на хліб, макарони, картоплю та корми для тварин. Водночас у багатьох країнах виробництво добрив вже ускладнюється через дефіцит сировини та здорожчання енергоресурсів, оскільки від 60% до 80% собівартості азотних добрив становить природний газ.
Дефіцит добрив може знизити врожаї та підняти ціни 2026 року
Загроза дефіциту та зростання цін
За оцінками міжнародних організацій та галузевих експертів, навіть короткострокові перебої у поставках вже призводять до подорожчання сільськогосподарського виробництва. Паливо, логістика та самі добрива суттєво дорожчають: світовий індекс цін на добрива зріс на 26,2%, а ціна сечовини – на 53,7% за останні місяці.
- Нестача азотних, фосфатних і калійних добрив може скоротити світові врожаї на третину.
- Зменшення використання добрив фермерами призведе до зниження врожайності вже наприкінці 2026 року й у 2027 році, що спровокує новий виток продовольчої інфляції у світі.
“Сценарій дефіциту продовольства вже розвивається, і без скоординованих глобальних дій щодо усунення вразливості ланцюгів постачання ми можемо зіткнутися з ситуацією, подібною до тієї, що була у 2008 та 2011 роках”, — зазначив керуючий директор з товарних ринків Світового банку Віктор Гаспар.
Особливо вразливими вважаються країни Азії та Африки, а також Бразилія та Індія
Найбільш вразливі країни та вплив на інші галузі
Особливо ризикують країни, де сільське господарство залежить від імпортних добрив і пального: це держави Азії, Африки, а також Бразилія та Індія. В Африці вже 300 мільйонів людей потерпають від нестачі їжі, а голод поширюється у Бурунді, ДР Конго, Мадагаскарі, Сомалі та Південному Судані. Європейський союз також може запровадити нормування товарів, оскільки через Ормузьку протоку перевозиться третина добрив та значна частка енергоносіїв.
Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард зазначила, що суттєве зростання цін на продукти харчування та бензин може підвищити інфляційні очікування серед населення країн ЄС.
Зростання цін на їжу може початися вже восени
Криза впливає й на інші галузі. Зокрема, у Швейцарії виробники скляних пляшок попереджають про подорожчання мінеральної води, пива та безалкогольних напоїв через зростання вартості газу. Логістичні ланцюги також зазнають змін. Виробництво пластику в Європі, що залежить від імпортованих нафти й газу, стає дорожчим, що спричиняє подорожчання упаковки для харчових продуктів.
Насамперед здорожчає зерно та продукція з нього: макарони, хліб тощо
Вплив на Україну: ціни зростуть вже восени
В Україні блокада Ормузької протоки позначається на паливному ринку, агросекторі та може спричинити зростання собівартості агропродукції на 5–10%, а у разі негативного сценарію — до 20%. Через здорожчання пального й газу, а також дефіцит добрив аграрії змушені скорочувати посівні площі, що вже відчувається в сільському господарстві.
За словами члена наглядової ради Міжнародного фонду Блейзер, економіста Олега Устенка, скорочення посівних площ після зростання цін призведе до зменшення врожаю не лише в Україні, а й в інших країнах. Це, у свою чергу, підвищить ціни на продовольство та загрожує продовольчою кризою вже восени 2026 року.
Зростання світових цін на їжу мотивуватиме українських аграріїв продавати більше продукції за кордон, в результаті чого подорожчають продукти і на внутрішньому ринку. Це стане причиною прискорення інфляції, оскільки продукти харчування залишаються основною статтею витрат українців. Експерт наголошує, що в Україні дефіциту їжі не буде, але ціни зростатимуть, насамперед на зерно та вироби з нього — макарони, хліб тощо.