Науковці здійснили унікальне відкриття у водах Антарктики, вперше задокументувавши появу акули безпосередньо в цьому суворому регіоні. Йдеться про рідкісну південну полярну акулу (Somniosus antarcticus), яку вдалося зняти на глибоководну камеру під час австралійської наукової експедиції біля Південних Шетландських островів. До цього моменту вважалося, що постійне мешкання акул у крижаних водах Антарктики малоймовірне, а фактичних підтверджень їхньої присутності тут не існувало – були лише поодинокі дані із більш теплих субантарктичних районів.
Про це розповідає Finway
Унікальні відеокадри з глибини антарктичних вод
Випадкове відкриття відбулося, коли дослідники опустили камеру з приманкою на глибину 490 метрів. Там, у майже повній темряві та холоді, камера зафіксувала, як велика повільна тінь наближається до об’єктива, штовхає його носом і зникає у глибинах океану.
“Хоча цей вид відомий у субантарктичних водах, наприклад, біля острова Маккуорі, це перша задокументована фіксація акули безпосередньо в самій Антарктиці”, – підтвердив біолог Пітер Кайн з Університету Чарльза Дарвіна.
Це стало справжнім науковим проривом, адже раніше присутність акул у водах крижаної Антарктики залишалася гіпотезою.
Особливості південної полярної акули та значення відкриття
Південна полярна акула належить до родини “сонних” акул (Somniosidae). Її найближчі родичі, зокрема гренландська акула, відомі надзвичайно повільним метаболізмом та довгожительством – ці риби здатні жити понад століття. Саме ці риси, ймовірно, забезпечують виживання хижака в екстремальних умовах Південного океану, де температура опускається нижче нуля. Вчені вважають, що акула могла скористатися так званим “теплим коридором” – відносно теплішою водою на глибині близько 500 метрів, що відкриває їй шлях до антарктичних вод.
Це відкриття має велике значення для морської біології. Воно свідчить про складність екосистеми Антарктики, яка може містити невідомих раніше хижаків. Морська біологиня Мелісса Крістіна Маркес наголошує, що подібні знахідки підкреслюють важливість досліджень полярних регіонів, адже вони залишаються майже неосвоєними. Крім того, поява акул у цих широтах може свідчити про глобальні кліматичні зміни, що впливають на розподіл морських видів і змінюють баланс життя у Світовому океані.