Впродовж доби російські війська здійснили майже 30 обстрілів чотирьох районів Дніпропетровської області. За інформацією голови обласної військової адміністрації Олександра Ганжі, внаслідок цих атак постраждали 17 мешканців, з яких більшість отримали поранення у Дніпрі.
Про це розповідає Finway
Наслідки обстрілів у регіоні
У Дніпрі внаслідок ракетного удару були сильно пошкоджені багатоповерхові житлові будинки. Як повідомляється, постраждали 15 осіб. Окрім цього, у Кривому Розі пошкоджено промислове підприємство, де один чоловік отримав поранення. Ще один мешканець зазнав травм під час обстрілу Нікопольщини, де виникла масштабна пожежа та зруйновано об’єкти інфраструктури.
У Синельниківському районі зафіксовано пошкодження адміністративної будівлі та житлових будинків.
Воєнні злочини та ознаки геноциду
Російські війська регулярно застосовують різні види озброєння – ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню – для атак на українські міста й об’єкти цивільної інфраструктури в усіх областях країни.
«У Дніпрі понівечені багатоповерхівки. Постраждали 15 людей».
Українські посадовці та міжнародні організації розцінюють ці дії як воєнні злочини російської федерації та наголошують на їх цілеспрямованому характері. Обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я, що позбавляють людей електроенергії, тепла, води, зв’язку чи медичної допомоги, мають ознаки геноцидних дій.
Згідно з думкою правозахисників та дослідників, під час масштабної війни росія вчиняє щодо громадян України всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед них – публічні заяви про необхідність знищення українців, цілеспрямовані обстріли об’єктів життєзабезпечення, переслідування людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях, винищення української інтелігенції, насильницька депортація дітей, знищення культурної спадщини та зміна освітніх програм з метою зміни ідентичності дітей.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, визначає такі дії як геноцид, якщо вони спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Документ зобов’язує 149 країн-учасниць запобігати таким злочинам і притягати винних до відповідальності як у воєнний, так і в мирний час.
Водночас керівництво росії заперечує факти обстрілів цивільної інфраструктури, руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків та об’єктів енергетики й водозабезпечення під час повномасштабного вторгнення на територію України.