У ніч проти 24 квітня російські військові здійснили черговий масований удар по житлових кварталах і цивільній інфраструктурі Одеси. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, ці обстріли призвели до загибелі двох людей і поранення ще 14 осіб.
Про це розповідає Finway
Знищення житла та рятувальні операції
Зокрема, внаслідок прямого влучання в триповерховий житловий будинок були зруйновані квартири та виникла масштабна пожежа, в якій постраждали шестеро осіб. Також було повністю зруйновано два двоповерхові житлові будинки, де рятувальники врятували одну людину та евакуювали ще двадцять мешканців, серед яких двоє дітей. У цьому випадку постраждали семеро осіб. Крім того, ворожий безпілотник атакував ще один двоповерховий будинок: дві людини загинули, одна отримала поранення, з будівлі евакуйовано 16 мешканців.
«Внаслідок влучання у 3-поверховий житловий будинок зруйновані квартири і зайнялася пожежа. Постраждало 6 осіб. Зруйновано два 2-поверхові житлові будинки, де вогнеборці врятували одну людину і евакуювали ще 20 осіб (серед них 2 дитини). Постраждало 7 осіб. Також ворожий БпЛА поцілив у 2-поверховий будинок. На жаль, дві людини загинули, одна особа постраждала. Евакуйовано 16 мешканців з будівлі», – йдеться в повідомленні.
Наслідки та міжнародна реакція
Психологи ДСНС протягом усієї ночі працювали на місцях трагедій, надаючи допомогу понад 50 мешканцям, серед яких троє дітей, які перебували у стані сильного стресу.
Російські війська систематично застосовують удари безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню по містах України, знищуючи житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі напади як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований і масовий характер.
Обстріли енергетичних, водопостачальних, медичних та інших життєво важливих об’єктів кваліфікуються як ознаки геноцидних дій. Правозахисники наголошують: під час повномасштабної війни росія вчиняє злочини, які підпадають під визначення геноциду, включаючи публічні заяви про знищення українського народу, обмеження доступу до основних ресурсів, депортацію дітей та знищення української культурної ідентичності.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує 149 держав-учасниць запобігати актам геноциду та карати за них у мирний і воєнний час. Згідно з цією конвенцією, геноцид передбачає дії, спрямовані на повне чи часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, зокрема вбивства, створення нестерпних умов життя, насильницьку передачу дітей, а також публічне підбурювання до таких дій.
Попри ці факти, керівництво росії продовжує заперечувати здійснення навмисних атак на цивільну інфраструктуру України, а також факт масових жертв серед мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних і водопостачальних об’єктів.