Кулеметник 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Іван Іванченко поділився деталями жорстокого поводження з українськими військовополоненими, які він пережив під час утримання в російському полоні протягом півтора року. За його словами, спочатку його тримали на тимчасово окупованій Луганщині, а згодом перевели до виправної колонії в Уфі, де знущання стали повсякденністю.
Про це розповідає Finway
Щоденні приниження та примус до насильства
Іванченко згадує, що працівники колонії не лише застосовували фізичне насильство до полонених, а й змушували їх брати участь у так званих «іграх», де військовополонені змушені були бити одне одного. Тих, хто виконував накази недостатньо агресивно, охоронці карали електрошокером, щоб «підвищити мотивацію».
«От у них немає настрою, вони можуть зайти, просто камеру вигнати, побити. Знаєте, вони себе вважають богами, що вони можуть з нами робити, що їм завгодно. Режим також, режим – це взагалі. Ти встаєш о 6 ранку, співаєш гімн, потім снідаєш, потім в тебе починається: то качаємося, то біжимо, то вони якісь конкурси веселі вигадують, то на корточках сидіти цілий день. Ти потім встаєш, в тебе ноги не стоять просто, знаєте, вони оніміли, ти просто падаєш».
За словами військового, охоронці придумували різні випробування: змушували полонених бити одне одного в живіт або по обличчю, влаштовували «конкурси», хто сильніше завдасть удару. Якщо хтось не виправдовував їх очікувань, його били шокером, щоб змусити бути жорстокішим. Іванченко наголосив, що працівники колонії отримували задоволення від страждань полонених, про що свідчив їхній голос та поведінка.
Інформаційна ізоляція та психологічний тиск
Крім фізичних катувань, полонені перебували під постійним психологічним тиском. За словами Іванченка, їм суворо забороняли навіть відмічати дні чи вести календар, щоб повністю дезорієнтувати та позбавити відчуття часу. Будь-яка спроба дізнатися, який сьогодні день, жорстко каралася.
Іван Іванченко потрапив у полон під час боїв біля Кліщіївки на Донеччині, після важкого поранення від скиду дрона. Він залишився сам у бліндажі, оскільки евакуація була неможливою. Відтоді його вважали зниклим безвісти, проте дружина військового не погодилася з цим і почала пошуки чоловіка.
Історія подружжя Івана та Аміни Іванченків лягла в основу окремого випуску проєкту Крим.Реалії.