Міністр енергетики Денис Шмигаль підсумував проходження Україною найскладнішої зими в історії країни, зазначивши складність опалювального сезону та критичні виклики для енергетики. За його словами, починаючи з осені, росія пошкодила понад 9 гігават генеруючих потужностей та десятки розподільчих об’єктів, що призвело до масштабних перебоїв з електропостачанням у багатьох регіонах.
Про це розповідає Finway
Відбудова енергетики та імпорт пального
Шмигаль повідомив, що Україні необхідно забезпечити стабільні поставки пального для армії та агросектору, особливо в умовах глобальної паливної кризи, спричиненої війною на Близькому Сході. Протягом березня в країну імпортовано близько 250 тисяч тонн бензину, дизелю та скрапленого газу, а у резерві зберігається майже по 100 тисяч тонн бензину та дизелю.
Ситуація з відключеннями електроенергії залишається складною: у низці регіонів перебої відсутні, тоді як в інших тривають графіки за 1–1,5 черги. На піку споживання дефіцит електроенергії становить приблизно 1 ГВт, однак електростанції різних типів продовжують працювати. Міністр наголосив, що попри покращення ситуації, опалювальний сезон ще не завершився, а атаки ворога на енергетичну інфраструктуру не припиняються.
«Частково вдалося відновити 3,5 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС. У планах – відновлення орієнтовно 4 ГВт. Зокрема, до кінця травня є можливість відновлення більше 2 ГВт. Наші інженерні делегації працюють в ЄС, аби отримати обладнання виведених з експлуатації станцій».
Масштаби втрат та перспективи відновлення
За інформацією ООН, станом на січень 2026 року Україна втратила понад половину довоєнних енергетичних потужностей. Сумарна генерація становить лише 11 ГВт при необхідних для зими 18 ГВт, що стало причиною тривалих відключень електроенергії по всій країні. З початку повномасштабної війни в Україну введено в експлуатацію 1,5 ГВт розподіленої генерації.
Для посилення захисту енергетичних об’єктів реалізується експериментальний проєкт із залучення підприємств критичної інфраструктури до системи ППО. Продовжується будівництво укриттів, виконуються роботи другого рівня захисту на 84 підстанціях та 134 ключових енергооб’єктах.
Уряд працює над залученням близько 5 млрд євро енергетичної допомоги від партнерів. На найближчих перемовинах у Брюсселі обговорюватиметься збільшення пропускної спроможності для імпорту електроенергії з Європи. Ціль на наступні два роки — досягти імпорту 3,5 ГВт і більше.
Володимир Зеленський у своєму зверненні підкреслив, що Україна зуміла пережити найскладнішу зиму за роки війни, подякувавши військовим, енергетикам та службам за стійкість. Президент закликав готуватися до подальших атак, оскільки «росіяни не збираються зупинятися з ударами».
Від лютого 2022 року росія систематично обстрілює енергетичну інфраструктуру України, а з осені 2025 року інтенсивність атак значно зросла. За інформацією СБУ, з початку поточного опалювального сезону задокументовано щонайменше 256 повітряних атак рф на енергетичні об’єкти та системи теплопостачання. Ці дії кваліфікуються як злочини проти людяності.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко передав Міжнародному кримінальному суду документи щодо атак рф на енергетичну інфраструктуру в період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що росія начебто не обстрілювала цивільні об’єкти, а Україна першою завдала ударів по російських енергооб’єктах.