Європейський Союз активізує зусилля для скорочення залежності від Китаю у сфері постачання стратегічно важливих сировинних матеріалів, зокрема рідкоземельних елементів, які широко використовуються у виробництві електроніки, оборонної продукції та акумуляторів.
Про це розповідає Finway
Нова стратегія ЄС та роль України
З метою диверсифікації джерел постачання та посилення економічної безпеки, ЄС розробляє комплексну стратегію, аналогічну заходам, які допомогли подолати енергетичну кризу після припинення постачань російських енергоресурсів. Центральним елементом цієї програми стане розвиток переробної галузі для критичних матеріалів.
Брюссель планує укладати довгострокові угоди про постачання сировини з Україною, Канадою, Австралією, Чилі та іншими країнами. Такий підхід має мінімізувати ризики, пов’язані з посиленням контролю Пекіна над експортом стратегічних корисних копалин, необхідних для реалізації «зелених» переходів, цифровізації та оборонних програм у країнах Заходу.
«Брюссель укладатиме угоди про постачання сировини з Україною, Канадою, Австралією, Чилі та іншими країнами».
Додаткові ініціативи та інвестиції у виробництво
ЄС також готує низку торговельних заходів, здатних протистояти можливим обмеженням з боку Китаю щодо експорту критичних матеріалів. У разі, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату, Євросоюз розглядає альтернативні варіанти захисту своїх інтересів на міжнародному ринку сировини.
Водночас компанія Aclara Resources Inc. оголосила про наміри до 2027 року збудувати у США завод з перероблювання рідкоземельних металів вартістю $277 млн. Потужність підприємства становитиме близько 14% від офіційного обсягу виробництва Китаю. Завод спеціалізуватиметься на виробництві магнітів, які є ключовим елементом для електромобілів і вітроенергетики.