Тимчасова заборона на експорт металобрухту з України не становить загрози для стабільності польської металургійної галузі. Основною зміною для ринку стало те, що Польща перестає виконувати роль транзитного хабу для переправлення українського брухту до Туреччини.
Про це розповідає Finway
Внутрішній ринок Польщі залишається самодостатнім
Упродовж останніх років Польща стала ключовим транзитним пунктом для українського металобрухту, який експортувався переважно до Туреччини. Водночас частка української сировини у загальному споживанні польськими металургами не перевищувала 5%. Основні потреби польських підприємств у металобрухті покриваються за рахунок внутрішньої заготівлі, а також імпорту з Німеччини та Чехії.
За підрахунками, у 2024–2025 роках обсяги заготівлі брухту в Польщі становили 6,5–6,8 млн тонн, тоді як на місцеві металургійні комбінати припадало 4,4–4,5 млн тонн споживання. Найбільші гравці ринку — ArcelorMittal Poland, CMC Poland, Złomrex (Cognor Holding) — мають розгалужені мережі пунктів прийому брухту, що дозволяє забезпечувати сталий рівень виробництва власними ресурсами, без необхідності імпорту з України.
Вплив обмежень та ринкова ситуація
Польські трейдери раніше закуповували український металобрухт переважно з економічних причин — через різницю цін між польськими заводами та турецьким ринком, що дозволяло отримувати вигідну маржу на реекспорті. Внаслідок цього у 2025 році Польща експортувала рекордні 2,95 млн тонн брухту, більшість з яких вирушили до Туреччини.
Водночас у 2021–2025 роках заготівля брухту в Україні скоротилася більше ніж у два з половиною рази, паралельно з цим експортні відвантаження зросли до рекордних показників. Тимчасове припинення експорту з боку України сприятиме забезпеченню власних металургійних підприємств, підвищенню податкових надходжень та збереженню доданої вартості в країні.
“Деякі польські лобісти закликали Єврокомісію втрутитися, заявляючи про потенційні втрати для польської промисловості. Експерти GMK-Center вказують, що ці заяви не відповідають ринковій реальності і можуть бути зумовлені політичними мотивами або комерційними інтересами трейдерів, які раніше заробляли на реекспорті брухту до Туреччини”.
Для польських металургійних підприємств відсутність українського імпорту не створює ризиків: країна має профіцит внутрішньої заготівлі, а також можливість імпортувати сировину з інших країн Європейського Союзу. Обмеження експорту з України змінює роль Польщі на ринку, однак не впливає на самозабезпечення галузі та її стабільність.