Світові ціни на нафту знову зросли, вперше з середини 2022 року перевищивши позначку у 100 доларів за барель. Зростання цін відбулося на тлі скорочення поставок з боку ключових виробників та побоювань щодо тривалих перебоїв у судноплавстві через ескалацію конфлікту між Сполученими Штатами, Ізраїлем та Іраном у регіоні Перської затоки.
Про це розповідає Finway
Різке подорожчання нафти: причини та наслідки
За оцінками, ціна нафти марки Brent наразі на 50% перевищує рівень, зафіксований до початку військової операції Ізраїлю та США проти Ірану. Зокрема, ф’ючерси на Brent піднялися на 24,96 долара, або на 27%, і становлять 117,65 долара за барель, а американська нафта WTI подорожчала на 25,72 долара (28,3%) – до 116,62 долара за барель. Це найбільший одноденний стрибок вартості за останні чотири роки.
На думку ринкових аналітиків і трейдерів, стрімке зростання цін спричинене не лише бойовими діями, а й тривалими перебоями у проходженні танкерів через Ормузьку протоку, через яку здійснюється близько 20% світових постачань нафти, переважно до країн Південно-Східної Азії. Затримки та ризики в логістиці експорту роблять азійських покупців особливо вразливими на світовому ринку енергоносіїв.
Глобальні наслідки для енергоринку
Ірак і Кувейт уже почали скорочувати видобуток нафти, приєднавшись до раніше оголошених обмежень на експорт зрідженого природного газу з Катару. Експерти прогнозують, що найближчим часом аналогічні дії можуть здійснити Об’єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія. Це додатково посилює дефіцит нафти на ринку та підштовхує ціни вгору.
«Якщо потік нафти через Ормузьку протоку не відновиться найближчим часом, а регіональна напруженість не зменшиться, ціновий тиск, ймовірно, збережеться», – сказав Васу Менон, керівний директор з інвестиційної стратегії OCBC (Oversea-China Banking Corporation) у Сінгапурі.
Військовий конфлікт у Перській затоці може призвести до того, що споживачі та підприємства по всьому світу зіткнуться з тривалим зростанням цін на паливо – навіть у разі швидкого завершення бойових дій. Постачальники сировини змушені мати справу з бомбардуваннями нафтових об’єктів, порушеннями логістики та зростанням ризиків для морських перевезень.
У відповідь на першу хвилю ударів США та Ізраїлю, здійснену 28 лютого, загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї разом із низкою інших високопоставлених чиновників. Іран відповів масштабними атаками ракетами й дронами не лише по Ізраїлю та американських військових об’єктах, а й по країнах-сусідах, яких у Тегерані вважають союзниками США.
Згідно із заявами правозахисної організації HRANA, з початку конфлікту 28 лютого по 3 березня в Ірані було зафіксовано 1097 смертей серед цивільного населення і 5402 поранення, зокрема серед дітей. Також повідомляється про удари по військових базах, медичних закладах і житлових районах по всій країні.