Пентагон аналізує можливість дислокації до 10 тисяч додаткових наземних військовослужбовців у регіон Близького Сходу. Цей крок спрямований на розширення військових опцій для президента США Дональда Трампа на тлі його роботи над мирною ініціативою, що містить 15 пунктів і вже передана Ірану.
Про це розповідає Finway
Посилення контингенту та стратегічні плани
За інформацією, що надходить від високопосадовців Міністерства оборони США, нові сили планують приєднатися до п’яти тисяч морських піхотинців та тисяч елітних десантників 82-ї повітряно-десантної дивізії, які вже розміщені у регіоні. Точні локації майбутнього розміщення додаткового контингенту ще не визначені, проте ймовірно, що війська діятимуть у зонах досяжності Ірану, зокрема поблизу острова Харк — важливого для іранського експорту нафти об’єкта.
Окремі експерти не виключають, що президент Трамп може дати наказ захопити острів Харк, щоб гарантувати безпеку судноплавства через Ормузьку протоку, котру Іран наразі блокує.
«Усі оголошення щодо розгортання військ надходитимуть від Міністерства війни. Як ми вже казали, президент Трамп завжди має у своєму розпорядженні всі військові можливості», – цитує WSJ Анну Келлі, заступницю прессекретаря Білого дому.
Призупинення бойових дій і наслідки ескалації
Речник Центрального командування США, відповідального за американські сили на Близькому Сході, утримався від коментарів щодо можливого розширення військової присутності.
26 березня президент Трамп заявив про тимчасове зупинення бойових дій проти енергетичної інфраструктури Ірану. За його словами, це рішення було прийняте «на прохання уряду Ірану», а сам період призупинення триватиме 10 днів — до 6 квітня 2026 року включно.
Президент також наголосив, що переговори між США та Іраном продовжуються, і, попри заяви деяких медіа, просування у діалозі відбувається успішно.
Раніше, 28 лютого, США разом з Ізраїлем розпочали спільну військову операцію проти Ірану. Внаслідок серії ударів було ліквідовано верховного лідера аятолу Алі Хаменеї, а також уражено низку військових і ядерних об’єктів. У відповідь іранські сили атакували американські бази та інфраструктуру союзників Вашингтона в країнах Перської затоки.
Після початку операції Іран заблокував Ормузьку протоку — стратегічний транспортний коридор, через який проходить значна частина світових постачань нафти з регіону Перської затоки.