Внаслідок масованої ракетної та дронової атаки російської федерації на Україну зафіксовано понад 40 поранених, серед яких п’ятеро дітей. За словами президента Володимира Зеленського, всім постраждалим надається необхідна медична допомога.
Про це розповідає Finway
Масова атака на енергетичну інфраструктуру та цивільні об’єкти
Основною метою ударів стала енергетична інфраструктура України. Президент Зеленський наголосив, що росія продовжує цілеспрямовану кампанію з руйнування української енергосистеми, намагаючись послабити країну. Окрім енергетичних об’єктів, під обстріли потрапили житлові будинки та центри міст, зокрема історичний центр Львова.
«Серед мішеней у росіян енергетика – це основне, вони продовжують свою операцію, щоб зламати Україну й нашу енергосистему. На жаль, є влучання також у звичайні будинки – атаковані центри наших міст, історичний центр Львова», – заявив Зеленський.
У Львові внаслідок обстрілу постраждали будівлі церкви святого Андрія, яка є історичною пам’яткою початку XVII століття. Зеленський підкреслив, що росія використовує модернізовані іранські безпілотники для ударів по релігійних об’єктах, а в Івано-Франківську пошкоджено пологовий будинок.
Міжнародна кваліфікація атак та ознаки геноциду
Масштаби та систематичний характер атак свідчать про відсутність у росії бажання завершити війну. На думку президента, лише посилення міжнародного тиску та значні втрати для агресора можуть змусити його відмовитися від подальших військових дій.
За інформацією Повітряних сил, 24 березня російські війська здійснили одну з найбільших атак безпілотниками: було запущено 556 ударних БПЛА. Російська армія регулярно використовує різні види озброєння – від дронів і ракет до авіаційних бомб та систем залпового вогню – для ударів по містах і критичній інфраструктурі України.
Українська влада та міжнародні організації розцінюють такі атаки як воєнні злочини з ознаками геноциду. Обстріли систем життєзабезпечення, лікарень, енергетичних і водопостачальних об’єктів, а також переслідування проукраїнських громадян на окупованих територіях, публічні заклики до знищення українців і цілеспрямоване руйнування культурної спадщини розглядаються як складові злочинної політики, спрямованої на знищення української нації.
Згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду, що була ухвалена у 1948 році, країни-учасниці мають обов’язок запобігати таким злочинам і карати за них у мирний та воєнний час. Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної чи релігійної групи.
Натомість керівництво росії заперечує навмисне завдання ударів по цивільній інфраструктурі, а також вбивства мирного населення та руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики й водопостачання в Україні.